+10 Київ
Смерть Захарченка не матиме ніякого значення для переговорного процесу навколо збройної агресії Росії проти України і в процесі імітації виконання так званих Мінських домовленостей, які, нагадаю, не є договором, а лише завізованою чернеткою мирного плану Порошенка і Путіна. Загалом у Росії може відбутися лише одна смерть, здатна щось у цьому плані змінити.
Мінські домовленості не є договором у правовому сенсі. Навіть установлення факту, чи є вбитий Олександр Захарченко тим самим "Олександром Захарченком", який приліпив свій підпис під тими домовленостями, – непросте юридичне питання.
Підпис Олександра Захарченка під документами не пояснює причину, чому він там є, не пояснює, у якій якості, із якими повноваженнями і так далі. Відтак неможливо зрозуміти, яка роль цього підпису і що може статися, якщо підпис чи підписант зникнуть?
Можемо лише застосувати аналогію: під документом є ще один підпис неідентифікованої особи – Ігоря Плотницького. І якщо це колишній ватажок так званої "ЛНР", то, як ми знаємо, усунення від посади Плотницького ніяк не вплинуло на "танці" навколо Мінських домовленостей.
Загалом умовної легітимності Мінським домовленостями надає лише політична воля авторів – України і Росії. Більше ніщо. Якщо Україна чи Росія відмовляться від Мінських домовленостей, то прізвища російських маріонеток на Донбасі значення не матимуть. Тому ті, хто в смерті Захарченка бачить передвістя чогось дуже поганого, якого апокаліпсису, помиляються.
Смерть Захарченка – символічна. Це правда. Звідси і натовп бажаючих попрощатися з ним. Захарченко був одним з уособлень зради. Погодившись грати роль лідера так званої "ДНР", Захарченко ніби взяв на себе цей персональний гріх кожного, хто в той чи інший спосіб став зрадником. І цим людям зараз боляче і страшно: якщо так можна було зробити з ним, то розібратися з ними ще легше. І якщо не можна зберегти хоча б тих, хто став символами війни проти України, то рядових учасників має чекати взагалі щось страшне. Розбиті ілюзії, невиправдані сподівання, страх і невпевненість у майбутньому – прийнято вважати, що із цим живуть "майдануті", а воно бач як.
Війна продовжиться. Ще будуть смерті. Хтось гинутиме в бою. Хтось – у кабаку на бандитській сходці.
Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
