$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ
Богдан Яременко
БОГДАН ЯРЕМЕНКО

Генеральний консул України в Единбурзі (2006–2008), генеральний консул України в Стамбулі (2010–2014). Народний депутат України від "Слуги народу".

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Доки Росія не погодиться з тим, що вона є відповідальною за війну в Україні, жодного миру і договорів із нею бути не може

Заклики Заходу до діалогу – це сигнал для Росії посилювати тиск, вважає український дипломат Богдан Яременко.

Говорили вчора з представниками однієї західної структури, у назві якої є щось про діалог, а в місії – "урегулювання конфліктів". У нас із "діалогом" концептуальна пастка. В Україні небагато хто розуміє, що політичний Захід  це толерантність, компроміс, а відтак  діалог. Вони на Заході теж уміють воювати і ворогувати. Давно цього не робили всерйоз і на власній території, не хочуть, але вміють. Проте навіть концепція самооборони та війни в їхньому розумінні не робить концепцію діалогу менш актуальною.

Політичний Схід, найбрутальнішим представником якого на сьогодні є Росія, сприймає діалог не як суть і квінтесенцію політики, а лише як частину одного з інструментів політики та війни – обману. До речі, ця проблема існує і в українській внутрішній політиці. Ми все ще не збираємось один із одним домовлятися, а плекаємо надії або примусити, або обманути. Але це, як то кажуть,  наші внутрішні проблеми, які заторкують світ лише в період переговорів із МВФ

Стосовно Росії все гірше. Діалог як частина стратегії обману використовується Росією у відносинах з усіма зовнішніми партнерами і вважається нормою серед російської еліти та широких мас (і на внутрішній, і на зовнішній аренах). І оскільки до діалогу росіяни схильні вдаватися винятково в рамках пошуку оптимального способу перемогти "партнера", щирі західні запрошення до діалогу вони сприймають як вияв слабкості або спроб компенсувати брак волі чи ресурсів протистояти Росії. Отже, заклики до діалогу  це запрошення для Росії нагнітати тиск. І Захід, раз по разу закликаючи Путіна до діалогу, лише погіршує власну і нашу ситуацію.

Також Росія активно використовує заклики до діалогу для пригнічення настороженості, готовності та волі супротивника до спротиву і самозахисту. Усі заклики "голубів миру" в Україні є не чим іншим, як способом демотивації українців захищати себе  "який сенс у війні, яка все рівно закінчиться миром? Потрібно домовлятися". Це створює ілюзію, що чим більше діалогу і переговорів, тим менше війни.

Але неможливо домовитися з тим, хто цього не хоче та не збирається виконувати домовленості. Відтак на сьогодні єдиною темою, яку я би просував у "діалозі" з росіянами, є питання: на яких умовах Росія готова взяти на себе відповідальність за війну в Україні? 

Це є ключовою проблемою. Доки Росія не погодиться з тим, що вона є відповідальною за цю війну, ніяких мирів і договорів із нею бути не може. Точніше, може. Але ці договори мало чим відрізнятимуться від Переяславської угоди  і по суті, і за наслідками для України.

Наші західні гості вчора кивали. Ну, дай боже.

Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.