+5 Київ
Я за акції протесту. Питання складне, і думка громадськості має бути почута. Її треба висловлювати. Не може громадська думка бути нейтральною в питанні війни й миру. Але я проти нагнітання. "Ні – капітуляції" – дуже небезпечна заявка. Це заявка про нерозуміння того, що відбувається. Якщо капітуляція в Україні і була, то у вересні 2014 року і лютому 2015 року. Коли в основу було покладено все, що зараз раптом так почало турбувати людей, – "формула Штайнмаєра" і так далі. Тоді були підписані Мінські домовленості, де є все, на що погодився Кучма в листі Сайдіку у вересні цього року. І немає в листі Кучми нічого того, чого б не було в Мінських домовленостях.
Власне, було б дивно очікувати, що у протестувальників будуть якісь конструктивні пропозиції, як вести мирні переговори. Ясно, що не хочеться капітуляції та ганьби. Цього не хочеться нікому. Але так, як це звучить зараз – відмовитися від мирних переговорів – це дуже небезпечна позиція, яка вестиме до ізоляції України. Вона створюватиме більше проблем. Так, я розумію, що мирні переговори не повинні відбуватися за рахунок пожертвувань принциповими, засадничими речами. Але не жертвувати чимось у цих переговорах ми не зможемо.
Не треба боятися "формули Штайнмаєра" і говорити про капітуляцію. Вона вже відбулася. І більше, ніж було, уже ніхто не допустить. Це я кажу зі знанням справи, розуміючи настрої і президента, і фракції "Слуга народу".
Щоб не опинитися з Росією сам на сам, ми повинні пройти шлях Мінських домовленостей до кінця. Відмовитися від них ми не можемо. І ми цей шлях пройдемо. Можливо, ми нічого не здобудемо, але, повірте, ми нічого й не втратимо.
Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
