+9 Київ
Сьогодні взяла участь у роботі міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання під головуванням міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова. Також були присутні колеги, представники профільних міністерств та військово-патріотичних організацій. Серед іншого, обговорювали ситуацію з військово-патріотичним вихованням (ВПВ), яке є одним із напрямків підкомітету з держбезпеки та оборони, який я очолюю.
Ось що хотілося б зауважити щодо військово-патріотичного виховання (ВПВ). Робота з ВПВ поставлена в нас незадовільно, бо бракує грошей та спеціалістів: молодих, компетентних та вмотивованих. Ми чомусь не сприймаємо ВПВ серйозно. А дарма. Бо якщо держава не займається ВПВ серйозно, тобто компетентно та масштабно, ми колись за це дорого заплатимо, і не тільки грошима. Бо ВПВ безпосередньо впливає на обороноздатність, на її кадрову/людську складову.
Якщо ми вкладаємо гроші, наприклад, у військову техніку, ми маємо вкладати адекватні гроші та зусилля у військово-патріотичне виховання, бо це не менш важливо. Так, ВПВ – це не БТР, але іноді військово-патріотичне виховання може бути набагато важливіше БТРів.
Нам треба якісний та сучасний контент, який масштабно розповсюджується сучасними методами. Для цього треба у сферу військово-патріотичного виховання залучити патріотичну та розумну молодь. Це справа грошей і політичної волі.
Джерело: Ірина Верещук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
