+3 Київ
Перша фаза тайванської кризи минула, війни не сталося.
Незважаючи на це, я гадаю, візит Ненсі Пелосі свій відбиток в історії залишить. Власне, мені здається, саме цього й хотіла речниця Палати. Адже тепер, крім фото її колеги Ньюта Гінгріча 1997 року, є таке ж історичне фото Пелосі в Тайбеї за 25 років.
Фото: 蔡英文 Tsai Ing-wen / Twitter
На мій погляд, Китай, звичайно ж, не штурмуватиме Тайваню в лоб і просто зараз, лише тому, що туди прилетіла спікерка. Тим паче, що це не прецедент.
Однак відповідь Китаю буде розтягнутою в часі й виявить себе в інших формах: санкції, торговельні обмеження, часткова блокада острова, зниження дипвідносин, підтримка альтернативних антизахідних проєктів, кібератаки, перекуповування країн, які визнають Тайвань тощо.
Воювати в Пекіні не хочуть і не готові. До того ж історія воєн, у яких брав участь Китай протягом останніх 100 років, не найуспішніша, і ще одна поразка їм не потрібна. Та й саме собою силове повернення острова ускладнить його реінтеграцію навіть у разі військової перемоги Пекіна, оскільки налаштує людей ще більше проти КНР і озлобить їх.
Можна точно сказати, що після візиту Пелосі політична комунікація між США і Китаєм буде серйозно порушеною і зведеною до мінімуму, принаймні на найвищому рівні. Про якісь домовленості щодо міжнародних справ можна забути. Особливо після листопада, якщо до влади повернуться республіканці, більшість яких мають ще більш "яструбину" позицію щодо Китаю.
Безумовно, Сі Цзіньпін розцінить "тайванський маневр" США як плювок йому особисто в обличчя, а не просто витівку спікерки, на яку не можуть вплинути в Білому домі, що, найімовірніше, намагався пояснити Байден на зустрічі 28 липня.
Для глави КНР візит Пелосі миттєво стає в контекст: просто перед серпневою зустріччю партійного керівництва в Китаї й осіннім з'їздом партії, на якому Сі Цзіньпін намагатиметься переобратися, усупереч усталеній традиції. Якщо Сі утримається при владі й посилить свої позиції в партії, тайванська історія відіграватиме значну роль під час визначення ним подальшої політики щодо Тайваню і США.
Тож хоча великої війни зараз не передбачають, візит Пелосі серйозно підвищив ризик військової конфронтації протягом найближчих років, а також може хитнути китайське керівництво в бік агресивнішої та впевненішої зовнішньої політики, наприклад, менше стримувати себе у співпраці з РФ чи іншими антиамериканськи налаштованими державами.
Для нас це не найкращі новини, тому що світова турбулентність нічого доброго не становить, а нова хвиля взаємних ударів, які розривають ланцюжки постачання, лише ускладнить соціально-економічну ситуацію в низці регіонів, включно з Європою, для якої війна КНР і США – останнє, що зараз потрібне на тлі війни в Україні.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
