$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +15 Київ
Ілія Куса
ІЛІЯ КУСА

Експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

З огляду на текст "нової угоди" щодо Brexit можна сказати, що Джонсон просто намагається зіграти в наперстки з населенням і парламентом

Головна ставка прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона в голосуванні щодо Brexit – гра в "дурненьку" і розрахунок на те, що депутати не встигнуть прочитати весь договір із ЄС, вважає експерт із міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Ну що, можу з упевненістю сказати, що ми нарешті стрімко наближаємося до кінця цієї трагікомічної епопеї із назвою Brexit. Завтра – головний день і, можливо, грандфінал.

За останній тиждень прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон зробив неймовірне, витончене сальто-мортале і погодив із ЄС новий варіант угоди щодо Brexit. У безодні тріумфально-пафосних епітетів, якими Джонсон щедро поливав нову, досягнуту ним на переговорах угоду, кудись зникла вся його принциповість стосовно "жорсткого Brexit" (без договору) і ось ці всі "я краще здохну в канаві, ніж поїду в Брюссель".

Ба більше: я почав читати текст "нової угоди" щодо Brexit і усвідомив, що Джонсон просто намагається зіграти в наперстки з населенням і парламентом. "Новий проєкт угоди", який уже схвалив кабмін, – це, по суті, той самий проєкт договору Терези Мей, тричі відхилений парламентом узимку – навесні цього року.

Інакше кажучи, усупереч власним переконанням, завдяки яким Джонсона обрали прем'єром, він зробив величезні поступки Євросоюзу, зокрема:

1. Зобов'язався, що Британія заплатить 33 млрд фунтів відступних.

2. Погодився з тим, що на час перехідного періоду до кінця 2020 року (а можливо, й далі) вплив і правила ЄС буде збережено, поки бізнес адаптується до нової реальності.

Реальні зміни вносили до протоколу про Північну Ірландію та її кордони із сусідньою Ірландією в разі Brexit. Унаслідок переговорів вийшла якась мегакаламутна схема. Розв’язання питання Ірландії має такий вигляд:

1. Фізичного кордону й митниці між Ірландіями начебто не буде.

2. Північна Ірландія залишиться на єдиному ринку ЄС, а вся інша Британія вийде 31 жовтня.

3. Водночас Північна Ірландія залишиться одночасно й у складі британської митної зони (?), щоб бути частиною будь-якої майбутньої угоди на торгівлю між Британією та ЄС.

4. Британія не обкладатиме жодними митами товари з ЄС, які ввозять у Північну Ірландію, якщо їх не перевозять далі за межі регіону (як це контролюватимуть, не зовсім зрозуміло).

5. Буде створено британсько-європейську комісію, члени якої визначатимуть, які товари можуть потрапити в зону єдиного ринку ЄС, а Лондон збиратиме з них податки від імені ЄС.

"Нову угоду" вже схвалив Євросоюз і уряд найбільш британського прем'єра. Але лідери ЄС цього разу чітко дали зрозуміти: жодного відтермінування щодо Brexit не буде зовсім. Інакше кажучи, Британія або приймає угоду Джонсона, або давай, до побачення – 31 жовтня, як хочете.

Тепер слово за Палатою громад. Вона голосуватиме за проєкт договору завтра, у суботу, 19 жовтня. Мабуть, уперше з кінця Фолклендської війни парламент Британії засідатиме в суботу. По суті, Борис уже остаточно синхронізувався зі своєю попередницею Терезою Мей, екстерном, за кілька місяців повторивши весь її шлях за 2,5 року.

Голосів у парламенті не вистачає, але розрив начебто невеликий. Хоча невизначеність божевільна, бо позиції партій ще не сформовані остаточно. Лідер лейбористів Джеремі Корбін назвав угоду "ще жахливішою, ніж проєкт Терези Мей", і закликав за неї не голосувати. Північноірландська юніоністська партія також відмовилася підтримати цю угоду, оскільки вони бояться, що регіон залишиться залежним від ЄС, який визначатиме митну політику Белфаста. Навіть Найджел Фарадж – і його євроскептична "Brexit партія" – заявив, що не підтримає угоди.

Джонсону потрібно кілька десятків голосів від колишніх консерваторів, які перебігли на бік опозиції, і від незалежних депутатів, що вийшли зі складу Ліберал-демократичної партії. Коротше, від усіх аутсайдерів, і вагаються. Головна ставка Джонсона – це гра в "дурненьку", демонстрація власної впевненості, маніпуляції та розрахунок на те, що депутати не встигнуть прочитати весь договір і усвідомити його, а також шантаж тим, що єдина інша альтернатива – це вихід із ЄС без договору.

Із нетерпінням чекаю на завтрашній день і його наслідки для мільйонів британців і європейців.

Джерело: Iliya Kusa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.