$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +14 Київ
Андрій Ілларіонов
АНДРІЙ ІЛЛАРІОНОВ

Президент Інституту економічного аналізу.

 
Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

ЗСУ почнуть наближатися до паритету з військового потенціалу з російською армією, якщо Україна отримуватиме від союзників $10–12 млрд на місяць

20 тез про нинішню війну.

Більше ніж чотири місяці, які минули з 24 лютого, дають змогу точніше оцінити характер нинішньої війни і сформулювати деякі елементи стратегії, здатної привести до перемоги в ній.

1. Базова назва. Це російсько-українська війна.

2. Характер. Війна є коаліційною. Агресорами, учасниками коаліції країн-агресорів є Росія та Білорусь. Жертвою агресії є Україна. Україні надають допомогу – гуманітарну, економічну, військову – понад 30 її союзників, які є членами добровільної антипутінської коаліції.

3. Строки. Початком війни став наказ на окупацію російськими військами українських територій Криму та Севастополя, відданий Путіним 20 лютого 2014 року. Нову стадію російсько-української війни суттєво вищого ступеня інтенсивності й більших масштабів Путін розпочав 24 лютого 2022 року. Війна триває вже майже вісім із половиною років. Це тривала війна.

4. Мета. Для України нинішня війна – це війна за незалежність, за збереження української державності та виживання українського народу. Для Путіна – це чергова стадія великої імперської війни, націленої так зване "відновлення історичної Росії". Відповідно до його недавніх роз'яснень, метою війни є "повернення (відторгнення) територій, які належать іншим державам", а також "їх зміцнення", установлення військового та політичного контролю над територіями, що входили до 1991 року до складу СРСР. Путін і його оточення неодноразово заявляли, що метою експансіоністської політики Кремля є "повернення" територій Білорусі, Молдови, держав Балтії. "Путінський ультиматум" від 17 грудня 2021 року має на меті "повернення" НАТО до кордонів 1997 року, тобто так звану "де-НАТОізацію" 14 європейських країн, які стали членами НАТО у 1999–2020 роках, що означала б радикальну геополітичну зміну нинішньої Європи. З боку Путіна та Лукашенка нинішня війна є також ідеологічною війною проти Заходу, для них – це антизахідна війна.

5. Театр воєнних дій. Загальна довжина російсько-українського фронту – понад 2500 км. Активні бойові дії нині відбуваються на ділянці завдовжки понад 1200 км, а також у північно-західній частині акваторії Чорного моря площею приблизно 100 тис. м².

6. Чисельність збройних сил протиборчих сторін. Загальна кількість військовослужбовців у ЗСР нині перевищує 1 млн осіб, чисельність ЗСУ також, очевидно, наближається до цього рубежу. Безпосередньо у воєнних діях беруть участь угруповання чисельністю 300–350 тис. осіб. У бойових операціях беруть участь тисячі танків, бронемашин, артилерійських установок, сотні літаків та гелікоптерів, десятки кораблів, тисячі одиниць іншої військової техніки. Обидві сторони проводять активні мобілізаційні заходи, вони їх продовжуватимуть. Як загальна чисельність збройних сил протиборчих сторін, так і чисельність сил, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, збільшуватиметься.

7. Оцінка масштабів. Це найбільше військове зіткнення на території Європи з часу закінчення Другої світової війни 1945 року.

8. Характер. Нині бойові дії набули характеру війни на виснаження. Путін вважає, що Росія має суттєвіший, якщо порівнювати з Україною, демографічний, економічний, фінансовий, військовий, ресурсний потенціал, що, на його думку, дасть йому змогу вести воєнні дії досить довго.

9. Співвідношення сил. За основними кількісними показниками станом на 24 лютого 2022 року коаліція агресорів (Росія, Білорусь, окуповані Росією райони України) значно перевершувала Україну:

  • за чисельністю населення – у чотири з половиною рази;
  • за чисельністю збройних сил – приблизно у вісім разів;
  • за основними видами бойової техніки (танки, БМП та БТР, артилерійські системи) – приблизно в 10 разів;
  • за кількістю літаків і вертольотів – приблизно у 15 разів;
  • за стратегічною авіацією, ракетною зброєю, розмірами ВМФ Росія мала абсолютну перевагу.

10. Співвідношення втрат. Хоча точних даних у публічному просторі немає, за наявними оцінками, співвідношення втрат за основними позиціями бойової техніки становить, очевидно, приблизно три рази (на одиницю втрат бойової техніки з боку ЗСУ припадали зазвичай три одиниці втрат бойової техніки з боку ЗСР). Таке співвідношення втрат за стартового 10-кратного співвідношення сил сторін протягом тривалого часу без стійкого підживлення новими постачаннями веде до того, що співвідношення сил сторін за основними видами бойової техніки збільшується на користь ЗСР.

11. Втрати. За чотири місяці бойових дій ЗСУ втратили з різних видів бойової техніки від 30 до 50% бойової техніки. Продовження бойових дій такої інтенсивності навіть за збереження співвідношення втрат три до одного може означати вичерпання запасів бойової техніки ЗСУ в доступній для огляду перспективі.

12. Потреба бойової техніки. Для досягнення паритету із ЗСР щомісячне постачання бойової техніки ЗСУ в найближчій перспективі потрібно збільшити до:

  • 250 танків;
  • 500 одиниць бронетехніки;
  • 300 артилерійських систем;
  • відповідної кількості іншої бойової техніки.

13. Військова допомога союзників. За чотири місяці союзники доправили Україні приблизно 300 танків, 900 одиниць бронетехніки, 450 артилерійських систем. Це становить приблизно 3% від прогнозованих потреб ЗСУ в нинішній війні.

14. Зміни в політиці військової допомоги союзників. Недопущення військової поразки потребує перегляду роботи із союзниками щодо забезпечення зброєю, бойовою технікою, боєприпасами. Необхідно:

  • перейти на гарантоване постачання певної кількості одиниць бойової техніки в часовому режимі – стільки-то одиниць щомісяця;
  • розширити (розгорнути, розпочати) масове виробництво бойової техніки, озброєнь, боєприпасів на виробничій базі союзників;
  • забезпечити фінансування виробництва і постачання Україні бойової техніки, озброєнь, боєприпасів завдяки ресурсам союзників за невикористовуваною сьогодні моделлю лендлізу.

15. Військові витрати Росії. З травня 2022 року Росія засекретила статті бюджетних видатків. Експерти назвали оцінки військових витрат Росії в розмірі від $500 млн до $900 млн на день. З огляду на них російські військові витрати становлять $15–27 млрд на місяць, $180–300 млрд на рік, 10–18% ВВП. На такому рівні Росія фінансувала військові витрати у першому кварталі 2015 року під час битви за Дебальцеве. У разі надходжень від експорту енергоносіїв на рівні приблизно $1 млрд на день такий рівень військових витрат Кремль може підтримувати протягом тривалого часу.

16. Військові витрати України. Для забезпечення щонайменше паритету з бойової техніки та її вогневої могутності принципове відставання величини військових витрат антипутінської коаліції (України та її союзників, спрямовані на забезпечення військових потреб України) від військових витрат Росії має бути подолано. Мінімальна оцінка потреби у військових витратах антипутінської коаліції – щонайменше $15 млрд на місяць. Наразі військові витрати, які здійснює Україна, становлять, очевидно, $3–5 млрд на місяць. Отже, військова допомога союзників Україні має становити щонайменше $10–12 млрд на місяць.

17. Фактична військова допомога союзників. Із 24 січня до 7 червня 2022 року вся військова допомога Україні становила $16,5 млрд, або приблизно $3,7 млрд у середньому на місяць. Однак останні чотири тижні, з 10 травня до 7 червня, обсяг військової допомоги було знижено до $2,4 млрд.

18. Потреба військової допомоги до кінця 2022 року. Постачання військової допомоги з боку союзників до $10–12 млрд на місяць означають менше ніж 10% сукупних військових витрат країн-членів НАТО 2021 року. Частину цієї військової допомоги може бути надано безпосередньо у вигляді бойової техніки та боєприпасів зі складів (отже, вона не потребує нового фінансування), частину – необхідно зробити і, отже, профінансувати.

19. Реалістичність. Збільшення військових витрат союзників у середньому на 10% для допомоги Україні є вирішальним завданням, особливо в умовах розгорнутої проти Заходу найбільшої війни за останні вісім десятиліть. Для порівняння: з 2001-го до 2022 року витрати лише США на ведення воєнних дій (в Афганістані, Іраку, Сирії) становили $8,043 трлн, або $383 млрд у середньому на рік. У разі пропорційного поділу тягаря військової допомоги Україні між членами НАТО за питомої ваги США в сукупних витратах НАТО, близького до 70%, внесок США становив би $84–100 млрд на рік або 22–26% від середньорічних витрат на військові операції США в попередні два десятиліття.

20. Очікуваний результат. Надання військової допомоги Україні з боку союзників у розмірі $10–12 млрд на місяць, або $60–72 млрд до кінця 2022 року, дало б ЗСУ змогу розпочати наближення до паритету за військовим потенціалом із ЗСР.

Джерело: Andrei Illarionov / Facebook

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.