+5 Київ
Конспірологічна версія.
Підковоноси, панголіни й уханський ринок морепродуктів.
Група підковоносих кажанів із роду Rhinolophus, що постійно мешкає в печерах Шиту і Янзи району Їннінг провінції Юньнань (приблизно 65 км на північний захід від столиці провінції міста Куньмін), ознайомившись із публікацією 2018 року всесвітньо відомого дослідника кажанів Ши Чженьлі з Уханського інституту вірусології, дізналася, що вона (ця група) є єдиною популяцією кажанів, зі зразків якої Ши вдалося виділити коронавірус SARS-CoV, один зі штамів якого у 2002–2003 роках спричинив епідемію SARS у Південно-Східному Китаї.
Із тієї самої публікації група підковоносих кажанів (далі – ГПК) дізналася, що, незважаючи на те, що вони є природним резервуаром цього коронавірусу, їхня здатність інфікувати людей виявляється нікчемною. По-перше, тільки 20% місцевих селян коли-небудь бачили цих кажанів, оскільки основна життєдіяльність ГПК відбувається вночі, коли селяни навколишніх сіл вже, як правило, у своїх будинках. Тільки один-єдиний із них, причому лише одного разу мав фізичний контакт із мишкою, випадково наштовхнувшись на бездиханне тіло однієї з померлих сестер. По-друге, зустрічі мишок, які живуть у загублених у джунглях важкодоступних печерах Юаньяні, із людьми виявилися настільки рідкісними, що тільки у 3% жителів навколишніх сіл виявилися антитіла на їхній рідний коронавірус, що означає, що контакт летючих із ходячими був мінімальним. По-третє, із тієї самої публікації мишки з'ясували, що навіть їх рідний коронавірус проявляється в них сезонно – отже, час для продуктивного контакту з людством виявляється досить обмеженим. Нарешті, протягом усього часу існування поруч із людьми цим підковоносим так і не вдалося заразити своїм коронавірусом жодної людини. Як виявилося, шипоподібний S-білок не всіх коронавірусів здатний інфікувати людей.
Однак ГПК була настільки зворушена особливою увагою, виявленою до неї з боку великої дослідниці Ши Чженьлі, а також набутою скромними мишками після її робіт всесвітньою популярністю, що у відповідь на численні поїздки гуру вірусології в їхні рідні печери в попередні роки мишки вирішили нарешті відповісти візитом ввічливості в далеке місто Ухань провінції Хубей (1500 км по прямій від печер Шиту і Янзи).
Ніколи раніше мишки не робили таких далеких перельотів, оскільки звичайна дистанція для їхніх міграцій не перевищує 20–30 км, а максимальний випадок, зазначений у літературі, – усього 180 км. Майбутню подорож ускладнював також і суворіший клімат у точці призначення – ні в Ухані, ні в його околицях підковоносі взагалі не живуть, в осінньо-зимові місяці для них там дуже холодно. Навіть у рідному субтропічному Юньнані температура взимку знижується до 9–17 °C, що змушує мишок впадати у сплячку. А в Ухані температури нижче нуля можуть тривати цілі три – п'ять місяців на рік (тобто з листопада до березня), що означало б для них неминучу загибель.
Далеку дорогу в холодну пору року також ускладнювала й відсутність на шляху прямування комах – основного продукту харчування для тварин.
У такій ситуації ГПК, звісно, відклала б своє паломництво на інший час. Але вона не змогла покинути свого великого друга Ши Чженьлі у складний момент.
Так сталося, що саме у вересні 2019 року закінчилася чергова п'ятирічна програма фінансування проєкту PREDICT, який спеціалізувався на освоєнні багатомільйонних бюджетів зі збирання тисяч коронавірусів по всьому світу і здійснення різних модифікацій із ними низкою дослідників, включно з видатною Ши Чженьлі. Інші вчені, на жаль, не писали про мишок із печер Шиту і Янзи. А Ши писала. І хто ж тепер, без продовження фінансування, розповідатиме світу людей про скромну групу тварин із провінції Юньнань, які мають свої унікальні коронавірусні властивості? Любиш позичати – люби й віддавати, як каже популярна кажаняча приказка.
Звісно, візит можна було б відкласти до наступного року. Тим паче тому, що великі друзі видатної науковиці Ши Чженьлі із проєкту PREDICT, EcoHealth Alliance, Університету Джонса Гопкінса, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Фонду Білла і Мелінди Гейтс 18 жовтня 2019 року провели особливо представницький семінар "Подія 201", спрямований на привернення уваги державних органів влади, міждержавних організацій і щедрих донорів до робіт академічних ентузіастів з експериментів з коронавірусами.
І просили вони на свою благородну діяльність, треба визнати, якусь абищицю – усього лишень $1,2 млрд. Це притому, вони підкреслювали, що за умов неминучої майбутньої пандемії ("Подія 201") доведеться витратити набагато більше – цілих $50 млрд.
Але скупий дядько Трамп залишився злочинно байдужим до проникливих виступів на семінарі. І не дав прихильникам колекціонувати коронавіруси і пришивати до них S-білки нічого. Щоправда, потім усе-таки пообіцяв продовжити фінансування. Але не відразу. І не в тих обсягах. Казначейство, натякнув він, розгляне ваше питання тільки у травні 2020 року.
Зовсім засумували Пітер Дасзак з EcoHealth Alliance і доктор Ши з Уханського інституту вірусології. "Не журіться", – сказали їм їхні справжні друзі, мишки з печер Шиту і Янзи. "Так і бути, допоможемо вам". І вирішили тоді мишки більше не зволікати з академічним туризмом. І наприкінці жовтня вирушили в далеку дорогу.
У холодному місті Ухань на них уже чекала група малайських панголінів (звісно, із Малайзії). Панголіни Pholidota, рідкісні ящери (занесені в Червону книгу), зі свого боку, теж вирішили подякувати уханським дослідникам за особливу увагу до себе і тому зробили 3,5-тисячокілометровий переліт (переповзання?) зі своєї історичної батьківщини, щоб побачитися з уже знайомою нам групою підковоносих мишей, що вирушила в Ухань з Юньнаня.
У цьому місці, щоправда, виникає невелика логічна проблема. Річ у тім, що найближчі місця, де живих малайських панголінів востаннє бачили, були китайські митниці у провінції Гуаньдун (900 км від Уханя) і Гуаньси (1100 км). І панголіни, вочевидь, подорожували повз ці митниці не абсолютно самі собою, а в супроводі якихось представників людської цивілізації.
Це б іще пів біди. Найгірше те, що зазначені панголіни проходили митну перевірку лише незначну кількість разів у період із серпня 2017 року до березня 2019 року. І, судячи з наявної інформації, просто там на митних постах вони і померли від невідомої хвороби.
Але, мабуть, наші кажани з Юньнаня зустрілися в Ухані зовсім з іншою групою панголінів – тією, яка успішно подолала всі зустрічні митниці, що були на її шляху: і малайзійську, і бірманську, і таїландську, і лаоську, і в'єтнамську, і китайську. І тому ця група панголінів благополучно дісталася до місця зустрічі, яку, зрозуміло, не можна змінити. Місце це, природно, виявилося славетним містом Ухань, у якому розташований відомий Інститут вірусології з єдиною на всю багатотисячнокілометрову округу мікробіологічної лабораторії четвертого рівня безпеки Р4.
Але, діставшись до Уханя, підковоноси із Шиту і панголіни з Малайзії не відразу поспішили до вельмишановної Ши. Ні, для початку вони вирушили на екскурсію на відомий оптовий ринок морепродуктів і тварин Хуанань, про який вони знали лише з чуток, оскільки раніше одного з попередників цих видів тваринного світу, як відомо, на ньому не зустрічали. Саме там, у дружній підковоносо-панголінній компанії, вони обмінялися своїми унікальними коронавірусами. Оскільки у природних вірусах підковоносів шипоподібні S-білки виявилися, як з'ясувалося, не зовсім тієї системи, то їхні нові версії довелося майструвати десь у підсобних приміщеннях уханського ринку без четвертого рівня захисту.
Коли шукане творіння було нарешті готове, то з огляду на безмежне поклоніння, яке підковоноси з панголінами виявляли стосовно талановитої науковиці Ши Чженьлі, якій дали серед людей почесне звання Кажан, вони вирішили передати цей вірусний шедевр співробітниці Уханського інституту вірусології з лабораторії вельмишановній пані Ши.
Залишалася абищиця – знайти таку співробітницю в 11-мільйонному місті. Але що це дрібне завданнячко на тлі всіх попередніх, успішно вирішених зведеними загонами тварин і панголінів протягом попередніх трьох тижнів? Завдання вирішили, і асистент із відомої лабораторії, який жодного разу не був на знаменитому ринку морепродуктів, раптово так сильно розкашлявся 17 листопада 2019 року, що в підсумку потрапив у місцевий госпіталь, ставши першим офіційним пацієнтом нової епідемії. Тієї, що переконливо довела всьому світу виняткову необхідність роботи як докторки Ши, так і доктора Дасзака.
Після виконання своєї всесвітньо-історичної місії ударні групи тварин і панголінів хто розлетівся, а хто расповзся з місць свого традиційного проживання, ретельно замітаючи за собою сліди перебування в Ухані, не залишаючи після себе жодної краплі біологічної рідини, яка могла б довести їхнє перебування в цьому чудовому місті. А також на шляху до нього. Як і на шляху з нього.
P.S. Натхненна підковоносо-панголінними подвигами, за результатами їхніх уханських пригод, велика вчена Ши Чженьлі, яку заслужено прозвали леді Кажан, написала кілька видатних робіт про коронавірус, що випадково виник унаслідок історичної зустрічі на уханському ринку Хуанань власників унікального коронавірусу, жителів печери Шиту, із фігурантами Червоної книги з Малайзії.
ВООЗ, зі свого боку, не стала заважати поширенню нового коронавірусного шедевра планетою, рекомендуючи громадянам не використовувати маски і не вважаючи корисною вакцинацію людей вакциною БЦЖ для зниження їхньої захворюваності та смертності.
Університет Джонса Гопкінса став головним світовим джерелом даних про епідемію.
Засновник фонду Білла і Мелінди Гейтс нагадав про свої нещодавні прогнози щодо швидкого появи небезпечної пандемії і повідомив, що в нього вже є напоготова вакцина, здатна врятувати все людство і кожну людину окремо.
А керівник EcoHealth Alliance Пітер Дасзак розгорнув масштабну фандрейзингову кампанію для своїх коронавірусних проєктів під гаслом "минулого разу я просив у вас усього $1,2. Скільки ви готові дати на діяльність мого фонду зараз?"
Джерело: aillarionov.livejournal.com
