+8 Київ
Є всі підстави говорити про нову щонайменше геополітичну та військову поразку Росії. Річ у тім, що в ніч на 13 вересня збройні сили Вірменії вдалися до нової воєнної авантюри. Далеко не першої. За останній місяць провокації ЗС РА у напрямку Лачинського, Кедабекського, Дашкесанського й Кельбаджарського районів державного кордону, а також обстріли позицій азербайджанської армії на територіях цих районів із різних видів зброї мали інтенсивний і планомірний характер, фіксували концентрацію озброєння, важкої артилерії та живої сили Вірменією вздовж кордону Азербайджану.
У Баку дали жорстку відповідь на такі дії противника. У підсумку о 9.15 за бакинським часом операцію азербайджанської армії "Рішуча відповідь" було успішно завершено. Усю вірменську військову інфраструктуру, яка хоча б потенційно могла бути використана для провокацій на ділянках кордону в лачинському та кельбаджарському напрямках, було знищено. За даними бакинських ЗМІ, втрати вірменської армії становили від 150 до 200 осіб убитими, також є сотні поранених. Знищено два комплекси ППО C-300.
Азербайджанська армія забезпечила контроль над низкою важливих стратегічних позицій та висот у прикордонній зоні. Також було взято під візуальний та вогневий контроль низку стратегічних комунікацій, які пролягають територією Вірменії. Водночас навіть Нікол Пашинян не приховує факту чергового провалу своєї авантюри. Він визнав, зокрема, загибель 49 вірменських військовослужбовців. Безумовно, як ми пам'ятаємо з перебігу та підсумків 44-денної війни, визнавати реальний масштаб втрат вірменська влада не буде.
Такий розвиток подій може бути цікавим і для України, тому що Вірменія є стратегічним союзником РФ у регіоні. Офіційний Єреван завжди виступав із підтримкою будь-яких дій РФ, включно з анексією Криму. А ще в Єревані регулярно проводили антиукраїнські акції на підтримку нинішньої широкомасштабної війни проти України.
Однак це свідчить про те, наскільки важливою для РФ країною є Вірменія, наскільки чутливо реагують у Єревані на будь-які накази із Кремля. Власне, у Єревані цього особливо не стали приховувати. Там уже звернулися до ОДКБ. І знаєте, чим усе обернулося? Заявою ОДКБ, у якій ідеться про те, що "у зв'язку зі зверненням вірменської сторони до ради колективної безпеки ОДКБ про надання допомоги Республіці Вірменія секретаріатом організації спільно з об'єднаним штабом ОДКБ організовано роботу щодо залучення механізмів ОДКБ для врегулювання ситуації".
У перекладі на обивательську мову це означає – ОДКБ не воюватиме на боці Вірменії. Про що це свідчить? Про те, що ця організація не така сильна, як хоче здаватися. Про те, у якому стані тоді зараз Росія, думаю, не варто навіть докладно говорити. Адже весь світ бачить "тріумфальну" втечу російських окупантів із територій України, які вони тимчасово захопили. Весь світ, відповідно, бачить крах міфу про "другу армію світу".
Так само за підсумками 44-денної війни в Карабаху було занулено міф про "непереможність" вірменської армії, яким офіційний Єреван десятиліттями годував своїх співгромадян. Саме тоді вперше було використано БПЛА Bayraktar, які зараз громлять російських окупантів. Саме тоді в Баку сміялися із брехливих заяв представників міноборони РА, яке втечу своєї армії називала "тактичним відступом". Саме тоді ми побачили, як окупанти, що зазнають поразки на полі бою, завдавали ударів по мирних азербайджанських містах.
Такий самий набір дій Україна бачить і з боку РФ. Представники міноборони РФ безупинно брешуть своїм громадянам про те, що "жертв немає" і "все йде за планом". І навіть пропагандистів використовують тих самих. Але ніхто з них уже не зможе зупинити крах Росії на полі бою. З подальшим парадом перемоги в Києві України, яка перемогла. Такий самий парад перемоги за підсумками 44-денної війни було проведено й у Баку. І на Азадлиг Мейдани тоді показово протягли трофейну ворожу техніку. Уся вона була вітчизняного виробництва.
Джерело: "ГОРДОН"
