RU
 
Гюндуз Мамедов ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Дії слідчих, прокурорів і суддів, причетних до судилища над українськими моряками, будуть оцінені як воєнний злочин

Головний правовий інструмент у боротьбі за український Крим і його жителів – це міжнародне гуманітарне право, зазначив прокурор АРК Гюндуз Мамедов.

Дії слідчих, прокурорів і суддів, причетних до судилища над українськими моряками, будуть оцінені як воєнний злочин / ГОРДОН

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року проголосила Загальну декларацію прав людини, у якій закріплені основоположні та невід’ємні права людини, що є основою свободи, справедливості та загального миру.

Уже за два роки ООН запропонувала всім країнам та зацікавленим організаціям визначати 10 грудня кожного року як День прав людини, поважати це свято в пам’ять проголошення Загальної декларації прав людини. Отже, сьогодні День прав людини.

Утім, нині це зовсім не свято, адже, на жаль, доводиться констатувати, що з 2014 року і до сьогодні зневага до основоположних прав і свобод людини та їх порушення державою-окупантом – це реалії щоденних буднів жителів тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Тому для прокуратури АР Крим – це особливий день, коли можна оцінити, що ми зробили для кримчан та України в сенсі захисту людських прав і що ще маємо зробити.

Якщо говорити про досягнення – то з 2016 року ми чітко бачимо, що наш головний правовий інструмент у боротьбі за український Крим та його мешканців – це міжнародне гуманітарне право. Ми заклали це в основу стратегії розвитку прокуратури Автономної Республіки Крим в умовах тимчасової окупації на 2019–2020 роки, і ми перші серед державних органів в Україні, хто системно трактує порушення прав людини в Криму як воєнні злочини. Ось чому одним із основних стратегічно визначених пріоритетів у нашій діяльності є виявлення, документування та розслідування усіх фактів порушень державою-окупантом її зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом прав людини – вчинюваних нею воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Нами вживаються вичерпні заходи для документування та належної фіксації доказів насильницьких зникнень, вбивств, катувань щодо наших громадян, сотень незаконних обшуків та затримань, тисячі фактів порушень прав на свободу пересування, віросповідання, мирні зібранні та безліч інших, які не припиняються по сьогоднішній день. Із 2014 року прокуратура йде непростим шляхом першопрохідців, перед нею щодня постає незліченна кількість питань: як правильно кваліфікувати дії осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів на території Криму, як зібрати докази без доступу до території (у тому числі допитати свідків і потерпілих), як ці докази оформлювати, як готувати повідомлення до Міжнародного кримінального суду (МКС), яким чином міжнародно-правові акти застосовувати із врахуванням вимог національного кримінального і кримінального процесуального законодавства? Ці та інші питання, відповіді на які потрібно знайти швидко й відповідно до закону.

Дії так званого "прокурора Криму" по забороні Меджлісу нами кваліфіковано як воєнний злочин; дії слідчих, прокурорів та суддів, які причетні до судилища над українськими моряками-військовополоненими, теж скоро будуть належним чином оцінені саме як воєнний злочин.

Своєю роботою ми реалізовуємо принцип невідворотності покарання високопосадовців РФ за вчиненні на території Криму воєнні злочини як в українських судах, так і шляхом передачі підготовлених нами матеріалів до Міжнародного кримінального суду. Переконаний, що взаємодія національного (основного) та міжнародного (комплементарного) механізму сприятиме притягненню осіб, винних у порушенні прав людини, до відповідальності.

Довести та продемонструвати всьому світові, що ці люди є реальними злочинцями, які зухвало вчиняли та продовжують кожного дня вчиняти злочини проти України та цивільних громадян, які стали заручниками ситуації, – важлива місія прокуратури АР Крим.

Що ж ще потрібно зробити на рівні держави загалом та прокуратурі АР Крим зокрема у контексті захисту прав мешканців Криму і притягнення винних у порушеннях прав людини до відповідальності? Я сформулював три важливі кроки, які ми повинні зробити наступного року і над якими ми працюємо вже. 

1. Ратифікація Римського статуту! Я ще обов’язково розповім в окремій колонці про міфи, які створені довкола цього процесу, та спробую їх розвінчати. Окремо також зупинюсь на тій користі, яку отримає Україна від цієї формальності. Так, це формальність, оскільки парламент України ще у 2015 році визнав юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Відтоді ситуація щодо України перебуває на стадії попереднього розгляду в цій міжнародній судовій інституції, а прокуратура АР Крим скерувала чотири інформаційні повідомлення про порушення законів і звичаїв війни до офісу прокурора МКС. Тож де-факто наша держава вже визнала Римський статут. Залишилось це оформити де-юре. Якщо зараз коротко – коли ми ратифікуємо Римський статут – ми наблизимо відкриття провадження щодо України в Міжнародному кримінальному суді.

2. Внесення змін до Кримінального кодексу України з метою приведення національного закону у відповідність до норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Зокрема, [треба] передбачити запровадження принципу універсальної юрисдикції за злочини геноциду, агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини, незастосування строків давності за найсерйозніші порушення норм міжнародного гуманітарного права. Вимагає розширення перелік діянь, які повинні кваліфікуватись як порушення законів та звичаїв війни, відповідно до положень Женевських конвенцій 1949 року.

3. Вирішення питання комунікації державних органів України з владою РФ, яка здійснює ефективний контроль над окупованою територію півострова. Я висловлював уже свою позицію щодо цього в роздумах "Чи можна захистити права українців у Криму, не спілкуючись із окупаційною державою?".

Це ті першочергові завдання на шляху до належного захисту прав людини в Криму, які ми маємо вирішити в найближчий час. Упевнений, що якщо ми всі – і державні органи влади, і парламентарі, і громадські організації – докладемося до здійснення цих трьох кроків, то ми наблизимо справедливу законну відповідальність тих, хто порушує права людини в Криму.

Джерело: "ГОРДОН"

Додайте «ГОРДОН» в свої обрані джерела ⟶ Google News підписатися
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
Отримуйте оповіщення про найважливіші новини на нашому каналі в Telegram читати
 

 
 
 
 
Вибір редакції