Пожертвувавши Шойгу, Путін зможе відмежуватися від солсберецької історії. Але такий жест дасть зрозумілий сигнал оточенню: воно – витратний матеріал

Цугцванг Путіна.

Солсберецька історія відрізняється від усіх попередніх своєю наочністю. Раніше були схожі, їх було багато: убивство Литвиненка, убивство Ямадаєва та інші. Але тоді Росія ще не була світовим ізгоєм (раз), проти її керівництва не накопичилося такого роздратування (два) і в публічному просторі не було таких очевидних доказів провини (три), хоча сумнівів не було ні в кого.

Навіть атака на Boeing за всіх спроб заявити, що "Рафік невинний", не викликала такої реакції проти Путіна і його оточення – в очах світової громадськості вони не були так очевидно пов'язані з масовим убивством.

А тут тільки "Комсомольская правда" ще може сумніватися в прямому наказі. І як наслідок – у перетворенні керівництва країни на банальну злочинну групу з виконавцями, замовниками і покривателями (МЗС, як вам новий статус відповідно до Кримінального кодексу?).

Отже, у Путіна зараз залишився єдиний вибір.

1. Він і далі вдає валянка: я не я, "Новачок" не мій. У цьому випадку він опиняється в ще гіршому становищі, ніж його колега з Північної Кореї. Усе оточення стає не шанованими людьми із солідними іноземними активами, а співучасниками, які приховують дітей і награбоване.

2. Путін жертвує фігуру. Ну, хоч того самого Шойгу або його заступника, які – ви тільки подумайте! – вводили президента в оману. Репутацію у світі це навряд чи врятує, зате дасть Путіну можливість відмежуватися від солсберецької історії. Але тоді будуть проблеми вже всередині – такий жест дасть зрозумілий сигнал оточенню: воно – витратний матеріал.

Звичайно, перший варіант імовірніший, і тому самому оточенню – не кооперативу "Озеро", а тим, що далі, – варто спробувати зіскочити. Цей поїзд уже поїхав, але ще не встиг набрати швидкість, стрибок із вагона небезпечний, але далі під час руху більше немає колій.

А загалом, я не заздрю тим, хто зараз залишився у владі: ліберали, консерватори – усі можуть виявитися мазані одним "Новачком". І мовчання – знак згоди. Мовчання ягнят, які злякано чекають на своїх "Петрова" з "Бошировим", – теж.

Джерело: Дмитрий Гудков / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора