RU
 
Григорій Козловський

Бізнесмен, президент футбольного клубу “Рух” (Львів).

Не дозволяти спортсменам із РФ виступати під триколором – недостатньо. Потрібно, щоб серед керівників міжнародних федерацій не було росіян

Не дозволяти спортсменам із РФ виступати під триколором – недостатньо. Потрібно, щоб серед керівників міжнародних федерацій не було росіян

Фото з особистого архіву Григорія Козловського

Завжди вважалося, що культура і спорт – поза політикою. І якщо ти футболіст або співак, то тебе не стосуються геополітичні питання. Ситуація почала хоч поволі, але змінюватися після зими 2013 року, коли Росія анексувала Крим й окупувала частину Донбасу. Але після 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що дороги назад немає. Росія використовує всі можливості для просування своєї пропаганди, у тому числі на спортивних аренах усього світу. Тому потрібно не лише бойкотувати все російське, а й закликати до цього весь світ.

У спорті цей процес просувається доволі жваво. Ось лише кілька прикладів, як росіян після повномасштабного вторгнення почали вичавлювати з великого спорту. УЄФА перенесла фінал Ліги чемпіонів із Санкт-Петербурга до французького Сен-Дені. Низка збірних демонстративно відмовилися грати з росіянами, особливо принциповою в цьому плані була Польща. Згодом ФІФА оголосила, що російські команди повинні грати як "Футбольний союз Росії", без прапорів і гімнів, а міжнародний футбол для команд під триколором закритий.

"Формула-1" скасувала Гран-прі Росії 2022 року, а Міжнародний олімпійський комітет закликав міжнародні спортивні федерації перенести або скасувати будь-які спортивні заходи, заплановані в Білорусі та Росії. Навіть Міжнародна федерація дзюдо, почесним президентом якої є президент Росії Путін, призупинила його статус.

Частково росіянам заборонили брати участь у змаганнях лише в нейтральному статусі. Але остання інформація – легкоатлетам із Росії заборонили участь на чемпіонаті світу, який пройде в американському Орегоні із 15-го до 24 липня, навіть у нейтральному статусі. А перед тим голова Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах, перебуваючи в Україні, підтвердив, що санкції проти російських та білоруських спортсменів будуть продовжувати доти, доки триває кривава війна в Україні.

Потрібно не зупинятися і йти ще далі – відсторонити всіх спортивних функціонерів-росіян від керівних посад у міжнародних федераціях та асоціаціях. Таких прикладів чимало. Умар Кремльов досі є президентом Міжнародної федерації боксу. Алішер Усманов – президент Міжнародної федерації фехтування. Володимир Лісін – президент Міжнародної федерації спортивної стрільби. Василь Шестаков – президент Міжнародної федерації самбо. Аркадій Дворкович – президент Міжнародної шахової федерації, Борис Скриннік – президент Міжнародної федерації бенді (хокей із м'ячем). І це неповний перелік росіян, які досі обіймають керівні посади у спортивних федераціях з ігрових та олімпійських видів спорту. Недостатньо просто не дозволяти спортсменам виступати під триколірним прапором. Потрібно, аби серед керівників міжнародних федерацій не було жодного, хто просуватиме російські наративи й намагатиметься повернути Росію до великого спорту. 

Із Російською Федерацією треба зараз вчинити так, як з іншими країнами, які грубо порушували міжнародне право, права людини або розв'язували війни. Нагадаю, на Олімпійські ігри 1920 року в Антверпені не допустили держави, які звинувачуються в розв'язуванні Першої світової війн, – Німеччину, Австрію, Болгарію та Туреччину. А на Олімпіаду в Лондоні 1948 року не запросили Німеччину та Японію як винуватців Другої світової. У 1964 році був оголошений бойкот Південно-Африканській республіці – через апартеїд, а в 1980 році бойкот був оголошений Радянському Союзу – тоді на Олімпіаду до Москви відмовилися їхати 64 країни на чолі зі США. Так вони висловлювали протест за введення військ СРСР до Афганістану.

Спортсмени, які виступають під російським прапором, повинні знати: політика керівництва їхньої держави відображається й на них. І доки триватиме війна, їм доведеться забути про міжнародні змагання та визначні досягнення. Зі свого боку, і українським спортсменам, і спортивним функціонерам слід пам'ятати, що будь-яке братання з росіянами, намагання заступитися за них і просувати тезу "спорт поза політикою" буде сприйматися вкрай негативно. Згадати хоча б легкоатлетку Ярославу Магучіх, яка дозволила собі на Олімпіаді в Токіо зробити дружнє фото в обіймах із російською спортсменкою. На щастя, Ярослава сама усвідомила хибність своїх дій: після повномасштабного вторгнення Росії вона зробила кілька заяв і, думаю, більше ніколи не потисне руку жодному російському спортсмену.

Зараз із чудовою ініціативою вийшов славетний футболіст, колишній головний тренер збірної України Андрій Шевченко. Спільно з українськими медіа він реалізує флешмоб "Спортивний фронт", де закликає спортсменів з усього світу бойкотувати росіян на всіх рівнях. "Мовчання вбиває", – каже Андрій, і я з ним абсолютно погоджуюся. Росія використовує спорт як потужний пропагандистський інструмент. Тому ми всі – українські спортсмени, бізнесмени, політики, журналісти, просто небайдужі громадяни – повинні перекрити їм таку можливість.

Джерело: "Цензор.НЕТ"

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
 
 
 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ