+13 Київ
21 дорівнює "очко". Це одна з найпопулярніших цифр та ігор на російсько-радянських просторах. Гра найпростіша та найзагальнодоступніша, що дає ілюзію швидкого і нескладного виграшу. Гра, що зробила крок у повсякденне життя з історичного минулого, в якому “нам не счесть ни тюрем, ни лагерей”, у простори сіл та міст, центрів та столиць, у підворіття та двори, у купе та на кухні. Всі, від малого до великого, знайомі з нею. Хоча б одного разу намагалися у неї зіграти чи грали. Знають головну просту комбінацію десятка плюс туз. Найшвидкіснішою для досягнення різних результатів “грою” є лише “наперстки”. Але "наперстки", "стаканчики" – це все-таки складніша річ, аніж затерта, зачовгана, краплена колода, яка легко перетворюється в руках шулера на безпрограшний механізм обману, що приносить йому відповідний виграш.
21-й рік минув. Ризикну підбити підсумок цієї минулої гри і зазирнути у можливість її продовження. Мудрість, що грати в очко з шулером безглуздо, дістала ще одне підтвердження. Із шулером, оточеним командою, яка йому підіграє, камарильєю – тим паче. У цьому разі жодний "канделябр" не рятує. Дай Бог тільки втекти. 2021 рік довів учергове справедливість цих висновків.
Спроби громадянського суспільства, опозиції зіграти з членами злочинної спільноти, які захопили Кремль (тобто, звісно, колоду) – марні. Здача, яку охрестили "виборами", це наочно продемонструвала. Скільки не прикладай розумне голосування й інші винахідливі системи – результат передбачуваний. У того, хто банкує, на руках завжди виявиться "очко". Скільки не намагалися зіграти навіть навчені історичним досвідом в'язниць і таборів, власних чи пройдених пращурами, шановні “меморіальці”, скільки гра, тобто ниточка їхньої такої необхідної суспільству та історичній правді діяльності, не тягнулася – але відтоді, як їм довелося грати крапленою військово-істеричним суспільством колодою, результат був зрозумілим. Залишалося тільки чекати, коли той, хто банкує, вирішить, що далі продовжувати гру вже не потрібно.
На жаль, висунуті “Меморіалам” звинувачення у спотворенні історичної правди, у реабілітації нацизму та фальсифікації історії Другої світової війни, що стали підставою для припинення їхньої діяльності, тобто “гри”, можна було передбачити. Справді, в одній когорті з істинними жертвами радянської "справедливості та законності", яких реабілітують їхніми зусиллями, з'являлися водночас "тухачевські", "косіори", "бухаріни", "артузови" тощо. Ті, хто були цілком паралельним явищем таким колегам з інституцій, засуджених Нюрнберзьким процесом, і назавжди прикутим до ганебного стовпа історії, який завдав людству цілком пропорційної шкоди.
Вони і ці так звані "жертви неправомірних обвинувачень" згуртувалися у дружніх обіймах пакту Молотова – Ріббентропа і параду перемоги у Бресті у вересні 1939 року одним бажанням – підкорити собі світ. На мою думку, і перші, й другі – цілком співвідносні величини зла. Упевнений, ті, хто запускав "Криваве колесо", хто підштовхував його і котив територією країни, Європою, світом, на жодну реабілітацію не заслуговують. "Не можна молитися за царя Ірода! Богородиця не велить". Грати з ними забрудненою кров'ю колодою і намагатися стверджувати, що нібито деякі карти чистіші за інші, було наївно і, як показав час, неперспективно. Твердження, що намагалися грати за правилами, як і аналогічні твердження тих, хто намагається виграти вибори або інші процеси, у кращому разі страждає на короткозорість і нерозуміння того, з ким вони ведуть гру. Не назвавши шулера шулером, не припинивши гру, не покаравши злочинця по його заслугах, розраховувати на будь-який тривалий успіх наївно. Трагічна ситуація з істориком Дмитрієвим, який продемонстрував усій країні та світу криваве кроплення "Сандормоха", ентузіастом совісті та доброчесності Дмитрієвим – лише зайвий доказ цієї аксіоми. Впевнений, цей сумний досвід 2021 року необхідно врахувати у майбутньому і в жодному разі не повторювати цих помилок.
До речі, і заїжджі гравці, навчені грати у покер або бридж, програють фахівцям із тюремно-таборового "очка". 2021-й і це продемонстрував наочно. Твердження західних політиків, що, закінчивши провідні університети світу, вони професійніші в цій грі, ніж згуртовані жагою влади та багатства, не підконтрольні ні своїм, ні міжнародним правилам та спільнотам, ті, що вийшли з підворіть, шкіл КДБ, КПРС та комсомолу і, отже, досвідченіші у грі в "очко" – наївні. Тим, хто не хоче грати за міжнародними законами, банкує у Кремлі, безглуздо протиставляти знання правил. Дивитись їм у вічі, тиснути руки і навіть сідати за стіл – це заздалегідь прирікати себе на програш. Повторюся ще раз – у шулера виграти не можна! Його можна лише усунути від гри, а краще покарати за шулерство.
"Очко" – це багато, але є комбінація ще сильніша – два тузи! Тобто 22. Дорівнює 2022-му року, який настав. Продовжуватимемо гру з вірою у ймовірну перемогу? Будемо сідати за стіл, намагаючись виявитися математично та професійно, але не шулерськи, підготовленішими – боюся, дістанемо до кінця року такий самий несприятливий результат. До того ж шулер, його команда підтримки із задоволенням використовують і шантаж, і підкуп, і нарешті погрозу, а часом і погрозу вбивством, усуненням. Перефразую мудрість відомої байки: "А вы, друзья, как не садитесь, все ж в политигроков (политиков) не годитесь!" Політик із шулером за стіл сідати не має. Говоримо ми про процеси внутрішньої чи зовнішньої політики – гадаю, у цьому разі значення немає. Інша річ, що у зовнішніх гравців запас можливостей більший. Упевнений, краще буде, якщо знавці внутрішніх процесів гри і зовнішніх об'єднуватимуться і, нарешті, вкажуть шулеру його місце біля параші.
Джерело: "ГОРДОН"
