+11 Київ
Ну що сказати про "Голос"?
1. Не варто було їм дратувати Вакарчука. Вони просто нецікаві без Вакарчука.
2. Оцю групу колишніх активістів, яка зараз відкололася, було б правильно назвати "Непотрібні". Це дивні люди, які не можуть усвідомити, що в політиці не можна залишатися ніби як активістами.
3. Дивує, що Рахманін мовчав стільки часу і не намагався публічно це модерувати. Нащо було йти з газети, де публікував простирадла текстів, щоб мовчати весь час розколу?
4. Зараз, очевидно, існує запит на альтернативну політичну силу для виборців із великих міст. Для тих, хто не вірує в Порошенка, як у пастора Мунтяна, для тих, хто вже розчарувався в "Голосі", і для тих, хто з якоїсь причини не хоче підтримувати Володимира Зеленського. Цим виборцям явно не потрібні активісти, які імітують партію. Їм потрібен політичний проєкт. Треба визнати, що зараз немає лідера із загальнонаціональною вагою, навколо якого можна було б побудувати такий проєкт – лідерського типу. Притула – це може бути цікаво тільки "Радіо НВ". Тому такий новий проєкт може бути тільки системним та побудованим на домовленості між учасниками. Але хто там уміє домовлятися? Вони скоріше фаєра з'їдять, ніж десь себе прижмуть, щоб чогось більшого досягти разом.
5. Будуть поступово розчинятися в політичному пейзажі всі ті, хто пов'язав особисту долю з Порошенком. Вони не вигребуть із негативу Петра, який буде тільки міцнішати. Ось десь між цим клубом ображених виборами 2019 року і політичною невдачею "Голосу" є достатній простір для виходу в якесь інше політичне майбутнє для частини опозиції. Але щось не вірю, що цим простором хтось зможе скористатися.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
