+3 Київ
УПЦ МП останні вісім років кричала, що в неї "захоплюють" парафії. Це так називався процес переходів та зміни юрисдикційної приналежності. Усього перейшло близько 1000 громад. 560 – до широкомасштабної війни та 430 – після.
560 – за вісім років. 430 – за три з половиною місяці.
Аж раптом РПЦ віджимає три кримські єпархії – це десь 500 парафій, за моїми підрахунками. А у відповідь – тиша. Жодних заяв про рейдерство, про захоплення. Нічого. Наче ніц не сталося.
Тут постає два логічні висновки:
1. УПЦ МП готова вчиняти дії по внутрішній дестабілізації України, але не готова до внутрішньої дестабілізації Московського патріархату.
2. Якщо не протестує, чи це не означає те, що РПЦ для неї – не якась інша, окрема юрисдикція, а цілком своя і перехід кримських єпархій – то бродіння у власних "прідєлах"?
P.S. Я чудово розумію глибинні причини – паству, перегріту пропагандою проти "розкольників", важко різко відучити від хейту щодо ПЦУ, так само, як важко навчитися казати правду про РПЦ. Однак це пояснення не скасовує актуальності двох висновків.
Джерело: Dmytro Horyevoy / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
