+9 Київ
У Росії стурбовані призначенням Андрія Юраша послом України у Ватикані – і небезпідставно.
У нього склалися дуже теплі стосунки як із греко-католиками, так і з католиками римського ритуалу. Висловлюючись політологічною мовою, Юраш має фактично двопартійну підтримку.
Одним із пріоритетів державної політики Києва є формула "нічого про Україну без України". Про це згадують під час мінського формату, але забувають під час релігійних справ. Я просто впевнений, що посол Юраш, який був активним учасником процесу отримання автокефалії (як головний профільний чиновник), зможе донести цю позицію до Римської курії.
З погляду інтересів України немислимим є повторення гаванської зустрічі 2016 року. Просто тому, що папа римський не має обговорювати релігійні питання України із московським патріархом. У Києві вже є свій незалежний, визнаний очільник помісної православної церкви митрополит Епіфаній – ось із ним нехай Ватикан і обговорює православно-католицький діалог.
Франциск, як і президент Зеленський на початку своєї каденції, каже про мир в Україні – про абстрактний мир, коли "просто перестали стріляти". Водночас, згідно з вченням католицької церкви, мир є плодом справедливості. І тут Київ може апелювати до концепції справедливого миру, за якого ліквідовано причини війни. У конкретному російсько-українському кейсі це означає, що мир можливий лише після деокупації Криму та Донбасу.
Або інший приклад. Папа, будучи прибічником лівих поглядів, виступає за рівність. Серед загальних слів є і конкретика – він проти права вето у Раді Безпеки ООН, що дуже на руку Україні.
За два роки невдач у перемовинах із Росією Зеленський став правішим. Аж настільки, що призначає чиновника часів Порошенка, який має репутацію яструба української релігійної політики, до Ватикану. Умілий апаратник і справді знавець релігійної дипломатії Андрій Юраш, без сумніву, здатний серйозно похитнути ватиканську Ostpolitik та послабити зачарування Святого престолу Москвою.
Джерело: Dmytro Horyevoy / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
