+12 Київ
Любі друзі! Я записую це відео в Києві, коли до нового, 2023 року залишається рівно шість годин. Кілька годин тому в Києві закінчилася чергова повітряна тривога. Кілька годин тому в Києві, як і по всій Україні, знову були нальоти російської авіації. Російські ракети бомбардували наші міста, наші мирні міста. Унаслідок чого знову загинули люди, знову великі руйнування у Києві, зокрема й сьогодні.
І сьогодні, підбиваючи підсумки 2022 року, звісно ж, багато про що хочу сказати. Цей рік був найважчим для мене і для кожного українця. Ми ніколи не могли собі уявити, що у XXI столітті одна країна може ось так безкарно напасти на іншу, вбивати людей десятками тисяч уже і сотнями тисяч, бомбити міста, села, сіяти смерть і жах. І якби мені сказали про це раніше до 24 лютого, я б ніколи в це не повірив. Це мало сюрреалістичний вигляд, це був якийсь сценарій із книжок фантастики. На жаль, ця фантастика стала реальністю. На жаль, ми побачили весь виворот цієї страшної божевільної жорстокої війни. На жаль, ми на власні очі побачили, що відбувається, коли божевільна фашистська нацистська країна, яку очолює черговий біснуватий ідіот, нападає на сусідню державу і з розлюченістю намагається зруйнувати її й убити якомога більше людей. До 24 лютого у нас, українців, було одне життя. Після 24-го – настало інше. А після дня нашої перемоги, який неминуче настане, у нас буде третє, зовсім інше життя. І ми будемо говорити: "А пам'ятаєте, це було до війни?! А пам'ятаєте, це було під час війни?" І будемо говорити: "А це відбувається після війни". Цей рік починався для мільйонів українців так само, як і всі попередні. Ми планували майбутнє, у нас були великі надії, ми хотіли щось здійснити, щось зробити, чогось досягти. І звісно ж, ми чули розмови про те, що може бути війна. Називали навіть терміни, і перша дата можливого початку війни була 16 лютого.13 лютого у Києві я записав цей ролик, який випустив у себе на YouTube-каналах і який набрав мільйони переглядів. Пропоную його зараз вашій увазі, щоб згадати, як це було.
16 лютого війна так і не розпочалася. І багато хто, я зокрема, подумав: "Та ні, напевно, лякають. Мабуть, нічого не буде". Зітхнули трошки вільно, спокійно продовжили жити. 23 лютого ми з друзями зустрічалися, якраз вечеряли, говорили про те, почнеться чи не почнеться війна. І сигнали, які давали мені з різних джерел, із компетентних джерел, були невтішні. Мені прямо сказали, що війна почнеться 24 лютого о 4.00. Я завів будильник на 4.00. Прокинувся о 4.00. Нічого не було. Я подумав: "Ну звісно, все знову так само, як і 16-го [лютого], нічого не буде. А за 10 до п'ятої я прокинувся від вибухів за вікнами. Вибухів було два. Я визирнув у вікно – і пролунав третій вибух, удалині палала заграва. За 10 чи 15 хвилин я вже записав це відео, яке одразу ж опублікував у YouTube.
Цього самого дня просто на вулицях Києва я записав ще одне відео, у якому звернувся до людей, які, на мою думку, мали підіймати росіян, щоб росіяни в жодному разі не брали участі у цій божевільній війні. Як же я помилявся. Мені здавалося, що там ще багато людей, які вийдуть на знак протесту на вулиці, які намагатимуться скинути Путіна, які нізащо не відпустять своїх дітей, своїх чоловіків на війну з українцями. Я був дуже наївним, як і багато хто з українців. Ми не припускали, що в Росії так усе жахливо. Ось це відео.
У перші дні після початку війни я дав багато інтерв'ю різним засобам масової інформації з різних країн. Але одне запам'яталося мені – і не лише мені – особливо. Це було інтерв'ю телеканалу "Дождь", яке прозвучало у прямому ефірі і після якого, власне, цей телеканал і закрили. Там були слова, які можуть здатися не всім дуже культурними, але вони дуже відповідали моменту й відповідали настрою більшості українців. Це було звернення до російської армії. Ці слова стали одними з головних мемів війни.
Сьогодні о 00.00 українці в Україні, в інших країнах, де вони опинилися, та не тільки українці – усі чесні, усі нормальні люди всього світу піднімуть келихи із шампанським за те, щоб Україна якнайшвидше перемогла цю чорну орду, за те, щоб українці заплатили якнайменшу ціну за цю перемогу, за те, щоб здох цей клятий кривавий фашист, нацист Путін, за те, щоб запанував мир, і за те, щоб настало щастя, а щастя – це відсутність нещастя. Я хочу, щоб кожен українець був щасливий. Я хочу, щоб ми не втрачали своїх рідних і близьких. Я хочу, щоб ми жили у зовсім іншій, щасливій країні з назвою Україна. І звісно, сьогодні я хочу подякувати нашим чудовим, незрівнянним Збройним силам – Збройним силам України – за те, що боронять нашу землю. Я хочу подякувати нашим західним друзям і партнерам, усім тим, хто у найважчий для України час прийшов нам на допомогу: і Сполученим Штатам Америки, і Великобританії, і Польщі, і Латвії, і Литві, Естонії й іншим країнам, які показали себе справжніми друзями України. Я хочу особливо подякувати президенту Сполучених Штатів Америки Джозефу Байдену й експрем'єр-міністру Великобританії Борису Джонсону. Завдяки їхній політичній волі ми отримали, й отримуємо, і будемо отримувати від Сполучених Штатів, від Великобританії таку всесвітню допомогу та підтримку. Я хочу, щоб ми з вами у новому, 2023 році були щасливими, щоб ми стоячи пили за нашу перемогу над ворогом і щоб Україна завжди жила! Слава Україні!
Джерело: В гостях у Гордона / YouTube
