На війні паразитує частина українських олігархів та військових. У таких умовах говорити про протидію російській агресії – це морочити людям голову G

Інструмент для впливу на політичну та економічну систему України сьогодні – це олігархи, які зацікавлені у збереженні свого статус-кво.

Я помітив активізацію російських "фабрик тролів" за темою українських виборів. Уже повним ходом ведуть дискредитацію головного опонента Порошенка – Юлії Тимошенко. Цей сценарій був на президентських виборах у США. Тоді Росія підтримувала й одночасно боролася з Клінтон і Трампом. Навіщо? Щоб посіяти недовіру до демократичних інститутів. Над тим же самим завданням працює російська "фабрика тролів" зараз – посіяти недовіру до демократичних інститутів в Україні. Тим більше, що у країні якісь проблеми із цим є.

Ми бачимо безпрецедентний вплив Адміністрації Президента на суди, і, боюся, такий самий вплив є на виборчі комісії. Тому сьогодні українським політикам треба звернути особливу увагу на склад комісій та прозорість їхньої діяльності.

Дуже шкода, що контрпропагандистська структура, яку я побічно допомагав створювати Адміністрації Президента України, перетворилася на пропагандистську. Вона тупо захищає владу і займається брехливою пропагандою. Я сподівався, що на час виборів її вимкнуть, але вона продовжує функціонувати. Хочу нагадати: це все-таки незаконна діяльність. Ми багато говоримо, що треба судити пропагандистів Росії. Але те саме стосується і пропагандистів України. Треба судити тих, хто створив ці інструменти, розібратися, хто і як фінансував цей процес, і притягнути до відповідальності.

Які сьогодні завдання актуальні для України? Головне – реформування економіки та політичної системи. Свого часу Порошенко обіцяв провести люстрацію й усунути від влади зрадників інтересів країни. І тут зовсім нічого не зроблено. Частину опозиції в Україні сформовано Росією і вона відкрито функціонує, присутня в парламенті. Це серйозне питання.

Багато хто говорить, що Україні потрібен план Маршалла. Це було б корисно. Кілька років тому таку програму почали здійснювати, коли в Україну прибув Михайло Саакашвілі. Його треба було відразу призначати прем'єр-міністром, давати йому особливі повноваження. Але Порошенко вирішив перевірити його на Одеській області. Саакашвілі не заперечував, узявся за Одеський порт, запропонував механізм витіснення тих, хто паразитує на одній із найприбутковіших частин бюджету, запропонував покликати міжнародні компанії, які, одержуючи прибуток, допомогли вибудувати цивілізований механізм поповнення бюджету.

У підсумку проти Саакашвілі використали незаконні механізми та політичні рішення, спецслужби... Тепер ставлення до самого Саакашвілі, до того, як із ним вчинили, – важливий для кожного виборця тест. Я б рекомендував орієнтуватися на його позицію та позицію міжнародних експертів щодо кандидатів у президенти, дивитися, кого вони підтримують.

Ще одне важливе завдання – реформування армії та спецслужб. На жаль, я не знаю жодного молодого генерала, який пройшов навчання або стажування, скажімо, у військовій академії West Point у США, і займався б реформуванням. Спільні для країни хвороби актуальні і для армії: корупція, протекціонізм, особисті інтереси. Усі відкрито говорять, що на цій війні дуже цинічно паразитує частина олігархів та військових. У таких умовах говорити про протидію російській агресії, не реформуючи армії, – це просто морочити людям голову.

Джерело: "ГОРДОН"