+11 Київ
Поспілкувався з Бахмутом. Переважно контактний бій. Хвилями. Що 15–20 хвилин пре чергова група вагнерівців до 30 осіб. Їм ввалюють. Ті, хто вижив, відходять, і за 15–20 хвилин проривається нова група. Трупи вагнерівців не забирають. Поранених – як вийде. Частину з них наші беруть у полон.
Стволи в автоматів і кулеметів уже червоні від стрілянини. Це не образний мовний зворот, а факт. Зброя починає підклинювати. Витрата 35–40 ріжків на день – уже норма. Отже, боєць витрачає за день більше цинку набоїв. І це тоді як однією чергою до кінця ніхто не стріляє, але інтенсивність бою неймовірна.
Рашистська арта працює. Влучили в пікап, який завжди евакуйовував наших поранених. Пощастило, що тієї миті був порожнім і всі живі. А пікап... Йому хана. Але свою роботу він зробив і майже два десятки життів устиг урятувати. Відео викладу трохи пізніше, коли оголошу збір на новий пікап. Питання в тому, де взяти пікап, який би їздив, а не стояв постійно на ремонті. Якщо знаєте, то пишіть.
А взагалі хлопці там кажуть, що тепер вони зрозуміли, чому я їм казав, що війна у Бахмуті відрізняється від війни в Запорізькій області. Прилітає все, що є в рашистів, а наші насипають у відповідь. Тяжко. Але вони стоять, і рашисти пройти їх не можуть. Кажуть, що все в них є. Потрібні лише удача й новий пікап. Перше в них буде, друге ми з вами організуємо. Так і переможемо.
Джерело: Borislav Bereza / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
