+16 Київ
До речі, хочете поясню, чому Володимир Олександрович так тяжіє або до маловідомих, але зрозумілих йому фріків афер, підлабузників, гумористів, младокорупціонерів, або до чиновників із команди Януковича? Просто всіх попередніх депутатів і чиновників Зеленський хвацько послав 2019-го. Тих, хто міг йому допомогти й підставити плече. Але його оточення зі сценаристів і аферистів порадили послати. Тому доводиться вибирати – або попросити в них вибачення і визнати, що він не мав рації, тому що профан, або звертатися до тих, із ким давно знайомий і послати їх не встиг. Із багатьох причин. Щонайменше тому, що вони його замовляли для виступів на корпоративах, а він їх цінував як джерело доходів. Ну, і відносини побудовано.
Це пояснює й те, що у владі вкрай рідко, але трапляються люди з попередньої влади, як Степанов, Маркарова чи той самий Коболєв. Адже це від безвиході. Просто Богатирьова зашкварена і її призначити міністром охорони здоров'я більш небезпечно для рейтингу президента, ніж призначити Степанова. А призначити Ставицького замість Коболєва буде подібно до самогубства для того самого горезвісного рейтингу Зеленського. Так, на рейтинг у Зеленського моляться.
Але лавка запасних у команді Зеленського вже скінчилася. Хоча залишився ще Женя Кошовий, який усе ще як недоторканний запас для президента. Але він один не може одночасно і на голову КМДА претендувати, і на прем'єр-міністра, і на главу ОП. Тому Зеленський зараз перед вибором. Або він визнає, що не має рації, або й далі порпатиметься на звалищі політичного сміття, вибираючи з того, що ще подає ознаки життя й уміє робити схеми, а не будувати державу.
Але проблема ще й у тому, що ситуація погіршується з кожним днем. З'ясувалося, що час, відведений на підготовку до криз, влада просто витратила даремно. До криз не підготувалися і втратили можливість закупити тести, апарати ШВЛ і заборонити вивіз масок з України. Стратегії немає. Загалом, суцільний "недоразумендель". І ще – багато хто вже не буде працювати із Зеленським через образу й у надії, що він достроково закінчить свою каденцію, а вони зможуть згодом мати гарний вигляд на тлі його некомпетентності. Це для них стане як сатисфакція. Але я побоююся, що якщо зараз Зеленський піде, то потім є великий шанс на реванш проросійських сил, які пообіцяють усе заради того, щоб їх обрали, а Кремль їм фінансово допоможе. Але їх обрання – це остаточна втрата незалежності і, найімовірніше, і державності.
Тому щиро сподіваюся, що все ж бажання врятувати ситуацію і не дати кризам зруйнувати Україну допоможе багатьом політикам вгамувати свої амбіції, забути старі образи й об'єднатися для одержання максимального результату. І хоч це для багатьох непросто, але це називається політична зрілість і її час виявляти. Хотілося б, щоб її виявили всі учасники української політики. Усі, кому небайдужа Україна. 100 років тому українським елітам не вдалося її виявити й об'єднатися. Після чого Україна втратила незалежність, а українці на довгі десятиліття втратили свою державу. Ми не маємо права зробити таку саму помилку знову. Але без дорослішання і змін у світогляді президента ситуацію не виправити. Сподіваюся, що він у змозі це зрозуміти, щоб не залишити після себе нові трагічні сторінки в історії. А часу все менше. У всіх нас.
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
