+5 Київ
У відставці Назарбаєва кілька цікавих моментів. По-перше, сам момент. Усю увагу Заходу і Росії зараз сконцентровано на виборах президента України. І тому увага до того, що Назарбаєв іде у відставку, значно нижча. Відповідно, метою було зробити це в момент найменшого ажіотажу, поки всю увагу відвернуто на українські вибори.
По-друге, рівно за місяць до "несподіваної" відставки Назарбаєв підписав поправки до конституційного закону про судову систему і статус суддів, а також поправки з питань модернізації судової системи. Крім того, тоді ж було запущено систему нового комерційного суду із залученням британських юристів, яка має зробити суд незалежним. І, відповідно, убезпечити Назарбаєва і членів його сім'ї від будь-якого судового переслідування.
По-третє, ще у 2013 році парламент ухвалив закон "Про першого президента Республіки Казахстан – лідера нації", який гарантував недоторканність Назарбаєва і членів його сім'ї, а також усього майна. Тому це звільнення з посади – зовсім не звільнення. А точніше, він іде на підготовлені позиції голови Ради безпеки за рік до виборів президента, які мали відбутися у квітні 2020 року. Головне запитання – навіщо?
Очевидно, перебування на посаді президента до кінця життя Назарбаєва неминуче призвело б до війни за наступника. Звільнення з посади за життя дає Назарбаєву шанс обрати і підготувати наступника до влади. Що дуже важливо з урахуванням любові Кремля до імпровізованих "несподіваних" смертей середньоазіатських вождів, як уже трапилося із Туркменбаші.
Джерело: Taras Berezovets / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
