+17 Київ
Це було 10 років тому. Саме тоді, на початку грудня 2008 року, у Баку вперше відбулася конференція під назвою "Міжкультурний діалог – основа миру і сталого розвитку Європи та сусідніх регіонів". Відбулася вона за ініціативи президента Азербайджану Ільхама Алієва, у її роботі взяли участь десятки ісламських держав. Так було закладено основу для нового формату співпраці – бакинський процес. Він є інтерактивною міжнародною платформою, основна мета якої – вироблення реального механізму ефективного міжкультурного, міжрелігійного і міжцивілізаційного діалогу. Зауважу також, що бакинський процес є найважливішим складником культурної дипломатії Азербайджану.
Роки летять. І ось за підтримки Фонду Гейдара Алієва, посольства Азербайджану у Франції та постійного представництва при ЮНЕСКО 12 червня 2018 року в Парижі відсвяткували 10-річний ювілей бакинського процесу. За ці роки в межах бакинського процесу було проведено значні за кількістю учасників конференції та форуми, присвячені міжкультурному діалогу, питанням безпеки у світі, проблемам пошуку шляхів спільного розвитку. Експерти з різних країн світу одностайно заявляють уже про те, що бакинський процес здатний зробити свій внесок у новий світопорядок.
Ні для кого не секрет, що на сьогодні різні країни світу стикаються з багатьма викликами, проблемами глобального масштабу, серед яких порушення недоторканності кордонів і недотримання міжнародного права. Наявність таких проблем дуже негативн позначається на питаннях регіональної та глобальної геополітики, що зі свого боку заважає формуванню нового світового порядку.
За словами заступника гендиректора ЮНЕСКО Гу Ксінга, бакинський процес є унікальною платформою, яка відповідає всім новим вимогам світу, що стрімко розвивається і так само стрімко змінюється. Отже, бакинський процес відіграє суттєву роль у формуванні нового світового порядку. З огляду на це нам хотілося б конкретніше зупинитися на деяких основних моментах функціонування такої унікальної платформи.
Почнімо з того, що бакинський процес презентує нову геополітичну цінність, створену в Азербайджані. У її основі лежить розроблена екс-президентом АР Гейдаром Алієвим концепція азербайджанства. У цій ідеологічній системі взаємодії культур особливо важливе місце посідає гармонізація національного й інтернаціонального. Прихильність азербайджанців своїм культурним цінностям обов'язково доповнюється їхньою відкритістю культурним цінностям інших народів світу. І саме тому азербайджанське суспільство завжди прагнуло і прагне до взаємодії та співробітництва з іншими суб'єктами світової історії.
Політична еліта Азербайджану у своїй діяльності враховує цю рису нашого суспільства, що формує пріоритети зовнішньої політики держави. У цьому контексті бакинський процес є трансформацією ідеї міжкультурної взаємодії у площину зовнішнього політичного курсу. Як засвідчує 10-річний досвід роботи бакинського процесу, ця трансформація є дуже вдалою і привабливою. Про те саме свідчать і цифри. Якщо спочатку учасниками бакинського процесу було 48 країн світу, то протягом минулих 10 років їх кількість зросла до 100.
Але геополітична значущість бакинського процесу не обмежена кількісним збільшенням його учасників. Головне тут полягає в тому, що міжнародна спільнота тепер конкретніше усвідомлює геополітичну цінність його місії. бакинський процес мотивує міжкультурний діалог між Організацією ісламського співробітництва (ОІС) та Радою Європи (РЄ).
Крім того, поза всяким сумнівом бакинський процес, як міжнародна інтерактивна платформа, може бути корисним і для розвитку регіонального співробітництва. Безсумнівно, міжкультурний діалог створює відповідну базу для здійснення різних проектів: економічних, екологічних, енергетичних, транзитних, культурних і багатьох інших.
Абсолютно очевидно, що якщо між країнами і регіонами є добрі відносини, якщо є реальні механізми взаєморозуміння, то тоді з'являються гарні можливості для співпраці в різних сферах. У цьому контексті логічно було б припустити позитивний вплив бакинського процесу на розвиток співробітництва між країнами чорноморсько-каспійського басейну.
У цьому геополітичному просторі розташовані країни, населені як мусульманами, так і християнами. Між народами цих країн традиційно склалися теплі стосунки, що ґрутнуються на взаємній повазі. Навіть більше, країни Центральної Азії, Азербайджан, Грузія, Румунія, Україна та інші країни чорноморсько-каспійського басейну успішно співпрацюють у межах різних регіональних і глобальних організацій. Наприклад, до проекту "Один пояс, один шлях" залучено майже всі країни чорноморсько-каспійського басейну, а Організація чорноморського економічного співробітництва об'єднує 12 країн.
Уже накопичено унікальний і позитивний досвід співпраці й діалогу між країнами чорноморсько-каспійського басейну. Водночас важливо вказати на один момент. Як засвідчує досвід ОЧЕС, навіть коли між деякими країнами чорноморсько-каспійського басейну було перервано політичні та дипломатичні відносини, ця організація відіграла роль платформи для діалогу між ними. І тут хочу зазначити, що бакинський процес має ще ширші можливості для надання нового імпульсу в організації діалогу та розвитку співпраці між країнами чорноморсько-каспійського басейну. Зокрема і тому, що він охоплює весь ісламський світ та Європу.
Я глибоко переконаний у тому, що в межах цього проекту можна активувати азербайджансько-українське співробітництво. Наша країна як ініціатор бакинського процесу, як нам здається, разом з Україною, яка є однією з найбільших держав Східної Європи, у перспективі можуть розробити спільні проекти, які будуть цікавими як у контексті формування нових регіональних форм співробітництва, так і в аспекті успішної реалізації глобальних проектів, таких як "Один пояс, один шлях".
Ми впевнені, що бакинський процес є проектом, народженим і успішно впроваджуваним у життя за ініціативи президента Азербайджану Ільхама Алієва, він має величезний потенціал в організації діалогу і співробітництва у міжнародному масштабі. Успішний 10-річний досвід цього процесу засвідчує, що він приваблює все більше країн-учасників. То чому б Україні, яка є дружньою для Азербайджану державою, не зайняти активнішу позицію в цій платформі? Нам здається, що від цього виграють усі країни – учасники бакинського процесу!
Джерело: "ГОРДОН"
