+3 Київ
Я у Греції. Ще в п'ятницю вилетів до Афін обирати човни для нашої травневої корпоративної регати.
Тут зараз +16 °C і сонечко світить, перші сміливці вже купаються в морі, а тераси кафешок забиті людьми. Ніхто не думає про війну й усі думки греків – про підготовку до нового туристичного сезону. Саме тут мене заскочила новина від Байдена про війну.
Здавалося б. Ідеальне місце, щоб пересидіти, перечекати – утекти. Але. Якщо всі ми, такі ох...єнні у своєму звичайному житті, вирішимо полетіти, пересидіти, перечекати – то хто тоді працюватиме, захищатиме, допомагатиме, волонтеритиме? Хто показуватиме приклад, вестиме за собою і вселятиме надію на краще?
Я точно знаю. Крим Росія окупувала лише тому, що не було кому його захистити. З Україною так не буде.
Росія дуже помиляється, якщо думає, що похід на Харків, Херсон, Дніпро, Запоріжжя чи Київ буде для них легкою прогулянкою. Не буде.
Я не вмію стріляти, убивати й воювати. Але мій дід, якому 1941 року було 15 років, теж не вмів і не збирався стріляти, воювати й убивати.
У підсумку він не лише звільнив свою рідну Чернігівщину, а й у піхоті дійшов до Відня. Усе в житті буває вперше.
Завтра вранці ми летимо додому. Наше місце зараз удома, а дім – це Україна.
Джерело: Алексей Давиденко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
