Нації Льва Толстого просто хочеться "справить нужду", прямо тут і зараз – і людство має зрозуміти це миттєво, без перекладу

Колись мав ділову зустріч у віденській кондитерській. Як і личить кондитерській, до неї постійно заходили й виходили відвідувачі. Раптом зайшов рослий хлопець у кепці [з написом] Russia – як для російського туриста ще не надто п'яний. Огледівся й голосно, на всю кондитерську, сказав офіціантці, яка якраз несла каву: "Дєвушка! Туалет!" По-російськи. Саме з такою інтонацією.

"Дєвушка" з переляку ледь не розхлюпала віденський "меланж" і ошелешено пропищала у відповідь: "Bitte?" Хлопець із незмінною інтонацією й толстовським виразом обличчя повторив: "Дєвушка! Туалет!" Він бачив, що австрійка не розуміє його питання (і чи це взагалі є питання), але як представник великої держави виходив із того, що це не його проблема – і не робив жодної спроби зробити ситуацію більш зрозумілою. Після паузи він утретє повторив своє питання/декларацію намірів: "Дєвушка! Туалєт!"

Офіціантка нарешті впізнала інтернаціональне слово "туалет" і направила іноземного гостя до місця, якого так прагнули його душа й тіло. Вона, звичайно, формально не мала цього робити, бо то не був відвідувач, але ситуація була настільки ніякова і для відвідувачів, і для персоналу, що, чесно кажучи, і я б відправив його куди він хоче, аби тільки припинити цю ніяковість.

Підозрюю, що в цій ситуації був глибинний філософський сенс, але я згадував її насамперед, коли дивився на всі ці вкрадені унітази навесні цього року. Щось глибоко фрейдистське є в цьому злитті між найбільшою територіально нацією світу і найнижчою з базових людських потреб. Нації Льва Толстого просто хочеться "справить нужду", прямо тут і зараз – і людство має зрозуміти це так само миттєво, без перекладу. Уся ця війна – це одна велика... "Дєвушка! Туалєт!"

Джерело: Alexander Scherba / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора