$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +14 Київ
Олександр Лієв
ОЛЕКСАНДР ЛІЄВ

Колишній міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим.

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Екологічна катастрофа на півночі Криму торкнеться не тільки України, але й усього Чорноморського регіону – Румунії, Болгарії, Грузії й Туреччини

Працівники "Кримського титану" в окупованому Армянську не були готовими до викиду "солянки" й не знають, як це сталося, зазначив колишній міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв.

За рік після екологічної катастрофи, що сталася на півночі окупованого Криму в серпні 2018 року, з Армянська знову надходять тривожні звістки.

"Дихати нічим! Чому немає свіжого повітря?! Прийшла додому й почала кашляти! Це жах!", "Ллється з очей, з носа, дере в горлі!", "Прикро кинути свою квартиру і поневірятися по чужих кутках, але виходу немає – у нас на сьомому поверсі взагалі нічим дихати..." – такий розпач мешканців північного Криму звучить із липня в соціальних мережах.

Російська влада ігнорує всі скарги жителів Армянська й переконливо бреше про екологічну ситуацію в регіоні.

Після численних звернень на всілякі "гарячі лінії" на початку вересня щодо екологічної ситуації висловився Аксьонов. Він "відповідально заявив", що "концентрація сірчаної кислоти в кислотонакопичувачі в межах норми" і "загрози для життя і здоров'я громадян в Армянську немає". Крім того, він підкреслив, що в заводу змінився власник, і новий керівник нібито остаточно розв'яже проблему.

Щоправда, по-перше, зміни власника "Кримського титану" поки ніяк не задокументовано у відкритих джерелах, а по-друге, насправді жодному керівникові це екологічна завдання в умовах окупації не по зубах.

А поки "влада" Криму добирає нових синонімів до фрази "все під контролем", кримчани й далі скаржаться на отруйний запах випарів. Проте задушливий, неприємний запах сірчаної кислоти – далеко не єдина проблема. Цього року в повітрі з'явилася так звана солянка – хлористий водень.

Симптоми, із якими звертаються жителі Армянська в місцеві поліклініки, виявляються насамперед у дітей: відчуття печіння, кашель, утруднене дихання, задишка, болі в горлі, у ротовій порожнині та горлі з'являється сильний наліт і виразки. Проте лікарям в Армянську, очевидно, наказано "зберігати спокій" і "не сіяти паніку", тому кільком сотням дітей було поставлено діагноз "ангіна". Про те, що лікарям явно надійшла вказівка мовчати, стає відомо від батьків постраждалих дітей: "Нам діагностували ангіну, хоча було зрозуміло, що симптоми не ті! Коли ми вже виходили з кабінету лікаря, та схопила мене за рукав й упівголоса сказала: "Дитину краще вивезти з міста!". У кримському сегменті соціальних мереж можна знайти десятки таких історій – мабуть, лікарі хоч і ставлять фейкові діагнози, намагаючись втриматися за своє робоче місце, але все-таки хочуть хоч якось урятувати життя і здоров'я дітей.

Скриншот Александра Лиева Скріншот Олександра Лієва

Через відчайдушне бажання окупаційної влади приховати правду, інформацію про ситуацію доводиться збирати по крихтах, багато в чому спираючись на повідомлення жителів Армянська у "ВКонтакте".

За результатами опитування, проведеного у групі "Черный список Армянск-Красноперекопск" у "ВКонтакте" на початку вересня із 2 тис. користувачів їдкий запах відчувала 1,3 тис. осіб, водночас більшість опитаних не тільки відчувала запах, але і звертала увагу на певні симптоми: затяжний кашель, першіння в горлі, висипи.

На сотні звернень місцевих жителів із російського "міністерства екології Криму", зрештою, надійшла відповідь, що викиди шкідливих речовин дійсно фіксували. Щоправда, у "мінекології" визнали, що вміст хлористого водню в атмосфері в 1,74 рази перевищив гранично допустиму концентрацію тільки один день – 22 серпня.

"У зв'язку із цим "уряд" республіки взяв під особливий контроль екологічну ситуацію в Армянську, проте відтоді жодних відхилень не було. Зараз концентрація хлориду водню й діоксиду сірки в атмосферному повітрі міського округу Армянськ у нормі", – заявляє представник "мінекології" в телефонній розмові з місцевою жителькою.

Перевищення ГДК (гранично допустима концентрація) за вмістом сірчаного ангідриду в Армянську дійсно спостерігали лише кілька днів у серпні, а от перевищення ГДК хлористого водню фіксували протягом кількох тижнів, і саме це так серйозно позначилося на здоров'ї людей.

Я як уродженець Армянська й у минулому голова правління одного з великих хімічних виробництв у сусідньому Красноперекопську добре розумію принцип роботи заводу "Титан", виробництва сірчаної кислоти і значущість виконання умов експлуатації найбільшого на півдні України кислотонакопичувача.

Скриншот Александра Лиева Скріншот Олександра Лієва

Що це за викид і чому це відбувається?

1. Викиди парів сірчистого ангідриду під час порушення технології. Головним напрямом підприємства "Титан" є виробництво діоксиду титану – речовини, яку застосовують у лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, під час виробництва пластмас і в багатьох інших галузях. Саме виробництво діоксиду титану дуже застаріле – це так званий сульфатний спосіб виробництва. Він передбачає охолодження суміші через теплообмін. Для охолодження використовують воду. У разі недостатнього охолодження є ймовірність викиду ангідриду сірки. Води в системі "Титану" явно бракує. Це привід для додаткового контролю й занепокоєння екологів. (Сірчистий ангідрид: клас небезпеки – 3. Безбарвний газ із різким характерним подразливим запахом. Небезпечний для шкіри, слизової і дихальних шляхів.)

2. Кислотонакопичувач – джерело великих проблем. Причина проблем у північному Криму полягає не так у масштабному виробництві, як у порушенні умов експлуатації старого кислотонакопичувача. Він розташований біля заводу "Титан" – концентрація кислот у цьому "озері" може доходити до 10%.

За умовами експлуатації, потрібний баланс і допустимі концентрації в кислотонакопичувачі підтримували за допомогою прісної води: розбавляючи, маємо низьку концентрацію кислот, яка вже не дає серйозних викидів в атмосферу (це якщо коротко і спрощено). Воду для цього брали із системи "Титану", яку поповнювали, зокрема, і з Північно-Кримського каналу. Крім того, було кілька резервних глибоководних свердловин, звідки також подавали воду в накопичувач.

Після того як у 2014 році було перекрито Північно-Кримський канал, для нормального функціонування кислотонакопичувача води стало недостатньо. Навіть більше, я припускаю, що останніми роками завод "Титан" не використовував воду з наявних свердловин. Це призвело до того, що концентрація кислот у накопичувачі зросла і стала сягати 15%, а іноді і 20%, перевищуючи удвічі норму (а норма і без того була досить спірною). Це призвело до безпрецедентних викидів парів сірчистого ангідриду, які вже другий рік поспіль під час підвищення середньодобової температури повітря відчуває на собі місто Армянськ.

3. Хлористий водень. Має подразливу й загальнотоксичну дію. Призводить до екзем, діє на дихальну систему і на травний тракт. Кислотонакопичувач заводу "Титан" наповнений неймовірним "букетом" таблиці Менделєєва. Резервуар експлуатують уже понад 30 років, і протягом цих років туди скидали різні відходи. Наприклад, завод "Титан", окрім діоксиду титану, виробляє добрива, до складу яких входить аміак, і деякі відходи цього виробництва теж потрапляли в кислотонакопичувач.

Під час зростання концентрації кислот у накопичувачі й підвищення температури повітря в липні і серпні цього року відбулися значні випаровування хлористого водню. Перевищення ГДК соляної кислоти для багатьох стало "сюрпризом". Працівники заводу, з якими вдається контактувати, кажуть, що не були готовими до викиду "солянки" й досі спантеличені запитанням як це сталося.

Так чи інакше, але вміст хлору в цьому кислотонакопичувачі дійсно є, і він перевищує допустимі норми. Викиди сірчаної кислоти – це небезпечно, але викиди "солянки" становлять подвійну загрозу!

4. Проблема з водою в Армянську. За наявними в мене даними, у зв'язку із браком води для кислотонакопичувача на території заводу пробурили вісім нових свердловин із глибоководного непитного горизонту, отже, їх стало 15. Стали викачувати воду й додавати у відстійник. Цього виявилося недостатньо, для експлуатації кислотонакопичувача води потрібно в п'ять разів більше. Крім того, деякі із цих свердловин цього року перестали давати воду, і це поганий симптом ще однієї проблеми. Фіксують факт скорочення обсягів артезіанських вод, саме з артезіанських свердловин постачають місто Армянськ. У міста дві свердловини. Вони розташовані приблизно за 15 км від Армянська, за заводом "Титан". Третя свердловина з'явилася у 2016 році, але вона досі не працює. Після активного відкачування води для технічних потреб заводу Армянську банально бракує питної води.

Ця катастрофа позначилася на інфраструктурі міста – як на дорожній, так і на житлово-комунальній. Адже під дорогами прокладено труби водопостачання, теплотраси, каналізацію тощо. Почалися постійні ремонти. "Люди, запасайтеся водою!" – такі повідомлення можна регулярно побачити у групах у соціальних мережах, де спілкуються жителі Армянська. Із червня частина міста воду бачить у крані далеко не щодня, а щойно навіть тонка цівка починає текти із крану, відразу підставляють каструлі, банки, тазики. Жителі міста постійно скаржаться й на те, що через ремонти вода тече іржава.

В Армянську фіксують умови для початку масштабної екологічної катастрофи. Як розв'язує проблему "влада"? Минулого року російська влада заявила про те, що на території покинутого Сиваського аніліно-фарбового заводу, розташованого неподалік від "Титану", побудують очисну станцію, завдання якої – розв'язати проблему з кислотонакопичувачем. Кажуть, що на будівництво цієї станції навіть виділили гроші, а жителі міста повідомляли про те, що вже закладено фундамент. Але її будівництво далі від фундаменту так і не просунулося – проєкт заморозили. Натомість міська й регіональна влада має нову відмовку – у відповідях на запити містян стала фігурувати майбутня міфічна станція.

Насправді ж проблема нікуди не поділася, і вона буде загострюватися в період високого температурного режиму. Високою є ймовірність появи проблем і зі зниженням температури повітря, адже кислоти можуть просочуватися у ґрунтові води. Водночас наразі невідомо, як може повестися кислотонакопичувач за нинішніх умов його неправильної експлуатації. Адже його використовують без застосування необхідної кількості води.

Екологічна ситуація на півночі Криму значно погіршилася. І це лихо не має меж – воно торкнеться не тільки України, але й усього Чорноморського регіону загалом, тобто і Румунії, і Болгарії, і Грузії, і Туреччини...

Необхідно негайно залучити міжнародні екологічні місії для моніторингу та підготовки плану ліквідації катастрофи. Інакше наслідки та їх масштаб можуть бути критичними.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.