+13 Київ
Кожен українець повинен відчувати, що влада живе за його податки і залежить від нього.
Сьогодні 23-тя річниця української Конституції. За цей час Конституцію тричі ґвалтували, щоб догодити черговій політичній кон'юнктурі: у 2004-му, 2010-му та 2014 роках.
На сьогодні в Україні відсутній легітимний та актуальний текст Конституції. Не помічати це безглуздо. Не наводити порядку в цьому питанні – злочинно. Потрібно нарешті дати відповідь на запитання: яку державу ми будуємо – парламентську республіку чи парламентсько-президентську? У діючої Верховної Ради не було політичної волі, щоб вирішити цю проблему української державності. Та і п'ятий президент Порошенко не горів бажанням обмежувати свої повноваження.
Майбутній парламент в особі проукраїнських партій "Слуга народу", "Голос", "Сила і честь" разом із президентом повинні розрубати цей "гордіїв вузол" та закласти міцний фундамент для майбутніх поколінь українців.
Конституція – це живий організм. Не потрібно боятися її змінювати, якщо метою змін є підвищення ефективності роботи держави в інтересах суспільства за умови збереження балансу та розподілу гілок влади. Та, звичайно, за умови чіткого дотримання процедури внесення таких змін.
Скажу також декілька слів про те, які, на мою думку, потрібні зміни в українську Конституцію.
1. Необхідно завершити спробу конституційної реформи 2015 року, ліквідувати неефективну, напівпрозору систему обласних та районних адміністрацій. Виконавча влада на місцях має бути передана виконавчим комітетам місцевих рад. Не може та не повинен президент чи прем`єр відповідати за комунальні господарства Тячівського чи Миргородського районів. Міцне місцеве самоврядування стане запорукою багатства та процвітання всієї України.
Ці зміни необхідно вносити вже зараз, щоб майбутні вибори в місцеві ради пройшли на підставі оновленої Конституції.
2. Обов’язково потрібно розширити та уточнити розділ Конституції, що описує процедуру створення та розпуску парламентської коаліції, основних принципів її функціонування та відповідальності за роботу виконавчої влади.
Виборці повинні чітко розуміти, що саме партії, які ввійшли в коаліцію та обрали уряд, відповідають за виконавчу владу. А оновлена Конституція повинна їм у цьому допомогти. Бо навіть судді Конституційного Суду нещодавно відмовилися відповідати на питання: була чи не була коаліція в поки ще діючому скликанні парламенту.
3. Я переконаний у тому, що Україні потрібен двопалатний парламент. При цьому наявність Верхньої палати не означає федералізації України. Навпаки, це зробить державу ще більш сильною та згуртованою. Польща – федеративна держава? Ні! А парламент двопалатний. Франція – аналогічно. Навіщо потрібен двопалатний парламент? Усе просто – він потрібен для розробки та прийняття більш якісних та збалансованих законів.
А як відбувається законотворчий процес у Верховній Раді? Невелика група осіб, що має "золоту акцію" чи популістів, могла протягнути в "бюджетну ніч" яку-небудь корупційну правку та поставити президента в ситуацію, коли йому доведеться накладати вето на закон "Про бюджет", чи важливі поправки в Податковий кодекс, із яких 98 хороших і тільки дві погані. Верхня палата урівноважує популізм, дурість чи корупцію, породжену в Нижній палаті. Крім того, для президента, що бажає узурпувати владу, Верхня палата парламенту стане додатковою перешкодою.
4. Я підтримую введення кримінальної відповідальності за неперсональне голосування народних депутатів та депутатів місцевих рад з одночасною зміною процедури прийняття рішень у ВРУ. Я думаю, що не менше 7–8 законів із 10 раніше приймалися завдяки так званому "кнопкодавству". Часто це були хороші та правильні закони, які інакше були б просто провалені Верховною Радою. Якщо залишити діючу процедуру прийняття рішень (226 голосів і більше) та ввести кримінальну відповідальність за неперсональне голосування, парламент буде просто паралізований та не зможе повноцінно функціонувати. У цьому питанні не потрібно "винаходити велосипед", а варто запозичити успішний досвід парламентських процедур Польщі, Ізраїлю та США.
5. Та, звичайно, майбутній парламент просто зобов'язаний повернути громадянам можливість захищати себе самостійно в судах у громадянських та адміністративних справах. Ніде у світі, окрім України, не існує монополії адвокатів, закріпленої в Конституції! У 2016 році нездоровий лобізм ряду осіб з оточення Петра Порошенка призвів до того, що із 2020 року ніхто не зможе самостійно представляти свої права в суді, навіть по дрібним суперечкам та навіть якщо у громадянина буде докторський ступінь по праву.
Також, майбутній Верховній Раді необхідно буде завершити роботу з прийняття важливих законопроєктів, потрібних для повного розкриття потенціалу Конституції.
Не буду втомлювати читача всім переліком таких законів, проте переконаний, що надважливим із тих, що має бути прийнято, є закон "Про загальне декларування доходів громадян", передбачений ст. 67 Конституції України": "Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом".
Кожен українець повинен сам контролювати, скільки він заробляє та куди і скільки він сплачує податків. Тільки тоді громадянин стане самостійним, більш вимогливим до якості влади на центральному та місцевому рівні. Саме тоді кожен громадянин відчує, що не він залежить від влади, а влада залежить від нього!
Із Днем Конституції, друзі!
Джерело: Антон Геращенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
