+4 Київ
За даними уряду, зараз в Україні приблизно 12 млн пенсіонерів, 8 млн із них отримують мінімальну пенсію – 1,3 тис. грн (у Мінсоцполітики говорили, що дехто отримує ще менше – приблизно 950 грн). Середній розмір пенсії в Україні – приблизно 1,8 тис. грн. "Це означає, що більшість пенсіонерів живе за межею бідності", – сказано в урядовій презентації пенсійної реформи. Запропонована Кабміном реформа, яка складається із семи пунктів, повинна виправити це.
1. Осучаснення пенсій
Чинну солідарну пенсійну систему в Кабміні називають дискримінаційною. Мова йде про те, що люди, які пропрацювали однакову кількість років, які одержували однакову зарплатню, але вийшли на пенсію в різні роки, отримуватимуть різну пенсію. Наприклад, середній розмір допомоги для тих, хто вийшов на пенсію у 2007 році, становить 1197 грн (таких в Україні 8,23 млн осіб), для тих, хто став пенсіонером у 2013–2015-му, – 3267 грн, майже втричі більше.
Тому Кабмін пропонує "осучаснити" пенсії: увести нову формулу нарахування пенсій для "старих" і "нових" пенсіонерів. Під час розрахунків будуть виходити з розміру середньої заробітної плати на рівні 3764 грн, незалежно від року виходу на пенсію. За підрахунками Кабміну, завдяки цьому підвищенню приблизно 1,3 млн осіб отримають надбавку до пенсії до 200 грн; 1,2 млн – 200–500 грн; 2 млн – від 500 до 1000 грн; 1,1 млн – понад 1 тис. грн. Яким буде середній розмір пенсії після підвищення, не уточнюють.
2. Ліквідація дефіциту Пенсійного фонду
У Кабміні головною проблемою нинішньої пенсійної системи називають дефіцит Пенсійного фонду (ПФ). Виник він, зазначають в уряді, унаслідок того, що людина сплачує до фонду менше, ніж потім отримує у вигляді пенсії. Станом на 1 січня 2015 року протягом року працівник у середньому платив 194,39 тис. грн у Пенсійний фонд, тоді як після виходу на пенсію за рік він отримав 204,98 тис. грн.
Підвищення зарплат – і як наслідок збільшення відрахувань до ПФ – дасть змогу ліквідувати дефіцит, упевнений Володимир Гройсман. За його даними, після підвищення мінімальної зарплати у січні 2017-го внески в ПФ сягли 295,68 тис. грн та перевищили видатки (269,35 тис. грн).
Гройсман презентував проект пенсійної реформи 17 травня. Фото: EPA (архів)
3. Підвищення страхового стажу і пенсійний вік
Зараз в Україні чоловіки мають право виходити на пенсію у 60 років, жінки – у 58,5, зазначив місяць тому міністр соціальної політики Андрій Рева. До 2021 року показники зрівняють: і чоловіки, і жінки матимуть право вийти на пенсію у 60 років. В уряді зазначили, що Україні вдалося переконати МВФ не підвищувати пенсійного віку до 63 років, натомість Кабмін посилив вимоги до мінімального страхового стажу.
"Пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які мають страховий стаж 25 років", – заявив учора на презентації Володимир Гройсман (тобто громадянин України може вийти на пенсію у 60 років, якщо він пропрацював 25 років і завжди платив відрахування до Пенсійного фонду).
До 2028 року Кабмін має намір увести "гнучкий коридор пенсійного віку" і підвищити вимоги до страхового стажу: вийти на пенсію у 60 років зможуть люди зі страховим стажем 35 років; ті, у кого страховий стаж становить від 25 до 35 років, – у 63 роки; і, нарешті, у 65 років на пенсію зможуть вийти ті, у кого страховий стаж від 15 до 25 років. Водночас відсутній страховий стаж (але не більше п'яти років) людина може "купити", сплативши внески у ПФ (приблизно 1,3 тис. грн на місяць, помножені на коефіцієнт від 2 до 1,2 залежно від кількості відсутніх років; за підрахунками газети "Сегодня", п'ять років стажу коштуватимуть приблизно 84,5 тис. грн).
Якщо стаж менше ніж 15 років, людина зможе претендувати лише на отримання соціальної допомоги (її розмір залежить від сукупного доходу сім'ї).
4. Скасування особливих умов виходу на пенсію
Також Кабмін запропонував позбавити права дострокового виходу на пенсію всіх пільговиків, за винятком військових. Зараз право дострокового виходу на пенсію мають працівники, зайняті на небезпечних і шкідливих виробництвах, медики, учителі, працівники правоохоронних органів. Уряд хоче, щоб замість дострокової пенсії роботодавці платили за таких співробітників підвищені ставки соціального внеску, тобто після виходу на пенсію вони будуть отримувати більше.
5. Скасування обмежень на пенсії пенсіонерам, що працюють
Щоб стимулювати громадян, які вже можуть вийти на пенсію, продовжувати працювати, уряд пропонує скасувати обмеження розміру пенсій пенсіонерам, що працюють (85% від розміру пенсії). Таким чином, вони зможуть отримувати повну пенсію і зарплату.
Підвищення пенсій обійдеться бюджету в 12 млрд грн у 2017 році і в 30 млрд до 2018-го. Фото: National Bank Of Ukraine / Flickr
6. Обов'язкова індексація пенсій
Крім того, Кабмін пропонує закріпити в законодавстві норму про автоматичну щорічну індексацію пенсій: перерахунок мають проводити "з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи, але не менше ніж на 50% зростання середньомісячних зарплат за три роки і на 50% індексу споживчих цін" (зараз у законі йдеться, що перерахунок пенсій проводять щорічно "відповідно до індексації грошових доходів населення, але не менше ніж на 2% заробітку, згідно з яким нараховують пенсію").
Також уряд хоче змінити строки підвищення соціальних стандартів: зараз це – травень і грудень, Кабмін пропонує друге підвищення проводити в жовтні.
7. Фінансова основа пенсійної реформи
Усі ці зміни, за підрахунками Кабміну, обійдуться бюджету у 12 млрд грн тільки у 2017 році. Але Гройсман запевнив, що цю суму вдасться отримати за рахунок збільшення відрахувань до Пенсійного фонду після підвищення мінімальної зарплати. За його даними, за чотири місяці цього року ПФ уже отримав 7,9 млрд грн і до кінця року отримає ще понад 4 млрд. Наступного року для підвищення пенсій знадобиться приблизно 30 млрд грн, і прем'єр запевняє, що грошей вистачить.
[MULTIMEDIA]
[/MULTIMEDIA][MULTIMEDIA_DESCRIPTION]Інфографіка: Volodymyr Groysman / slideshare.net[/MULTIMEDIA_DESCRIPTION]
На сайті Верховної Ради проект реформи поки що не зареєстрований, проаналізувати її суть можна за презентацією, яку опублікував Володимир Гройсман, і новиною на офіційному сайті Кабміну. Судячи з оприлюднених даних, основи пенсійної системи не змінюють – як і раніше, це солідарна система: коли українці, які працюють, коштом відрахувань із зарплат "платять" пенсіонерам.
Водночас у квітні віце-прем'єр Павло Розенко говорив: "У межах реформи тільки солідарної частини пенсійної системи щасливого пенсійного майбутнього українців ми не побудуємо. Тільки додаткові механізми накопичувальної системи та недержавного пенсійного страхування, коли кожен українець зможе самостійно впливати на своє пенсійне майбутнє, можуть урятувати пенсійну систему".
На одному зі слайдів вчорашньої презентації згадують, що працівникам, яким ще немає 35 років, із 1 січня 2019 року мають відкрити накопичувальні рахунки, але неясно, ідеться про всіх громадян, що працюють, чи тільки про тих, хто має право дострокового виходу на пенсію.
