+5 Київ
Освіта
Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у сім'ї вчителів. Стати космонавтом він вирішив одразу після успішного польоту Юрія Гагаріна – тоді Каденюк ходив у третій клас. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю (здобути золоту завадив іспит з української мови, який він склав на чотири), Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, де в 1971 році здобув диплом льотчика-інженера.
У 1977 році Каденюк опанував кваліфікацію льотчика-випробувача, а ще за два роки – космонавта-випробувача. Із 1977-го до 1983-го і з 1988-го до 1992 року він працював космонавтом-випробувачем орбітального корабля багаторазового використання "Буран" (брав участь у відпрацюванні глісади зниження за захід на посадку корабля "Буран" на літаках МіГ-31 і МіГ-25). У цей самий період Каденюк закінчив літакобудівний факультет Московського авіаційного інституту.
Під час підготовки до польотів і випробувальної роботи Каденюк вивчив радянські космічні кораблі "Буран", "Союз", "Союз-ТМ", орбітальну станцію "Салют" і частково орбітальний комплекс "Мир", а також американський космічний корабель Space Shuttle.
Як льотчик-випробувач Каденюк здійснив польоти більш ніж на 50 типах і модифікаціях літаків, переважно – на винищувачах. У небі Каденюк провів понад 2400 годин.
Політ у космос
Після розпаду СРСР Каденюк набув українського громадянства, у 1995 році вступив у групу космонавтів Національного космічного агентства України. Свій єдиний політ у космос Каденюк здійснив у 1997 році на американському космічному шаттлі "Колумбія" (місія STS-87).
Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин, Каденюк брав у ньому участь як фахівець із корисного навантаження і виконував експерименти Інституту системних досліджень людини за тематикою "Людина і стан невагомості". Він також проводив біологічні експерименти спільного українсько-американського наукового дослідження із трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Метою дослідження було вивчити вплив невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення, розвиток зародка тощо.
За словами оператора NASA Андрія Васильєва, на підставі одержаних Каденюком даних було зроблено висновок, що в невагомості можна виростити повноцінний урожай. "Якщо в космосі, на борту кораблів або в космічних колоніях, будуть вирощувати овочі та злакові, то це завдяки Каденюку. Він наш зоряний "гречкосій", – написав Васильєв у Facebook.
Фото: nasa.gov
Підготовка до польоту збіглася зі зйомками американського фільму "Армагеддон", де шаттл "Колумбія" використовували як декорацію. "Ідея фільму дуже гарна й актуальна. Але сам фільм я сприймав дуже погано. Там було багато вибухів, а такого не буває. Вони показали російську орбітальну станцію, полковника у папасі – це мені не сподобалося. Насправді американські астронавти з великою повагою ставляться до російських космонавтів", – розповідав Каденюк.
Запуск шаттлу "Колумбія" відбувся на космічному центрі імені Джона Кеннеді у штаті Флорида. Каденюк розповідав, що ледь не проспав старт: він задрімав під час технічної перевірки корабля, а розбудили його за 10 хвилин до запуску.
"Леонід був настільки спокійний, наче якийсь звичайний політ на військовому літаку, на якому він щодня літав, – і летить у космос", – розповів присутній на запуску екс-президент України Леонід Кучма в коментарі "Інтерфакс-Україна".
На дев'яту добу польоту Каденюк уперше вийшов на зв'язок з Україною. Деталі свого польоту він описав у книзі "Місія – Космос", яка вийшла 2009 року і перемогла на конкурсі "Книга року" у номінації "Обрії".
Під час місії STS-87 із г'юстонського Центру управління польотами на борт "Колумбії" двічі транслювали гімн України. Цю мелодію як будильник обрав сам Каденюк (можливість вибрати по два будильники була у кожного члена екіпажу).
На борт "Колумбії" Каденюк узяв із собою касети з піснями Анатолія Солов'яненка, Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та інших українських виконавців, а також друковане видання "Кобзаря", три прапори України, портрети вченого Сергія Корольова і письменника Тараса Шевченка.
"У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту, як невагомість. Вражає сам космос і Всесвіт. Я був вражений тим, який вигляд має Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати ту красу Всесвіту, яку людина може побачити на власні очі", – згадував Каденюк.
"Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивилися, на що піднімають руку", – пропонував космонавт в інтерв'ю "Громадському радіо".
Шаттл "Колумбія", на якому літав Каденюк, здійснював польоти із 1981-го до 2003 року. Останнім для "Колумбії" став 28-й політ: під час повернення корабля з космосу сталася катастрофа, в результаті якої загинули всі семеро членів екіпажу.
Після повернення на Землю
Після закінчення польоту Каденюку надали звання генерал-майора Збройних сил України, він очолив управління авіації військ ППО України, а в липні 1999 року став позаштатним помічником президента України Леоніда Кучми з питань авіації і космонавтики. Йому також надали звання Героя України та орден "За мужність".
У 2002 році Каденюка було обрано до Верховної Ради четвертого скликання як самовисуванця. У парламенті він став заступником голови комітету з національної безпеки й оборони. У 2006-му балотувався до парламенту від Блоку Литвина, але до Верховної Ради не пройшов.
"Він належав до тієї невеликої кількості депутатів, які були делікатні та глибоко інтелігентні, що серед депутатського корпусу велика рідкість. Він світився якоюсь такою добротою і внутрішньою шляхетністю", – розповідає екс-нардеп Тарас Чорновіл у коментарі "Вестям".
У січні 2011-го Каденюк став радником прем'єр-міністра України Миколи Азарова з питань авіації і космонавтики.
"Усі ми вміємо робити, тільки от сама держава грошей на "космос" майже не виділяє. Галузь працює не завдяки, а всупереч наявним обставинам і практично в автономному режимі, заробляє гроші, виконуючи комерційні замовлення. Так вона існує і, дай бог, буде існувати. Перспективи у неї дуже навіть непогані", – зазначав Каденюк в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" у 2015 році.
Фото: nasa.gov
Смерть під час пробіжки
Каденюк помер у Києві 31 січня. За словами свідків, він помер під час ранкової пробіжки від серцевого нападу. Три роки тому точно так само помер його брат-близнюк: про це місцеві жителі розповіли газеті "Вести", аналогічну інформацію наводить ТСН із посиланням на найближчого друга Каденюка.
"Ще вчора він був міцним, здоровим, був у нас, обговорювали нові проекти, які Леонід Костянтинович ініціював. Вивчення екології, атмосфери Землі, збереження нормальних умов для життя людини", – зазначив радник голови Державного космічного агентства Едуард Кузнєцов у коментарі ТСН.
"Це надзвичайно скромна, ерудована людина, надзвичайно кваліфікований фахівець, який блискуче представив нашу державу в цьому міжнародному проекті. Він своїми людськими якостями завоював велику симпатію у членів екіпажу, які з ним летіли", – сказав Кузнєцов в ефірі "Громадського радіо".
Сам Каденюк в інтерв'ю 2011 року говорив, що жодного разу у своєму житті не пошкодував про вибір професії.
"Під час складних польотів, тим більше в космосі, завжди відчував велике задоволення і професійну цікавість. І жодного разу не пошкодував, що займався такою небезпечною для життя справою. Навпаки, пишався цим", – наголошував Каденюк в інтерв'ю "Молодому буковинцю".
"Коли дивишся на планету з висоти космічної орбіти і бачиш таку гарну Землю... Але коли згадуєш, як ми живемо, то там особливо надзвичайно глибоко усвідомлюється, наскільки недосконале людське суспільство. Ми неправильно ставимося до природи. Треба берегти свою планету", – закликав Каденюк в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Леоніда Каденюка поховають 2 лютого на Байковому кладовищі в Києві.
