+15 Київ
Що сталося? Кого заборонили?
15 травня президент України Петро Порошенко підписав указ №133/2017, яким затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Рішення РНБО було ухвалене 28 квітня, але тоді про нього не повідомляли. Воно передбачає запровадження або продовження санкцій проти 468 юридичних та 1228 фізичних осіб.
Серед інших під санкції потрапили й провідні російські інтернет-компанії. Українських провайдерів зобов'язали закрити доступ до чотирьох сайтів із десятка найбільш популярних у країні: "ВКонтакте", "Яндекса", "Одноклассников" і Mail.Ru.
Блокуванню підлягає не лише Yandex.ru і Yandex.ua, але й усі його сервіси, зокрема популярні "Яндекс.Диск", "Яндекс.Деньги", "Яндекс.Карты", "Яндекс.Музыка", "Яндекс.Такси", "Кинопоиск" тощо.
Також під санкції потрапили творці антивірусів "Лаборатория Касперского" та Др. Веб, розробник програмного забезпечення ABBYY, найбільший розробник бухгалтерських програм "1С".
Санкції будуть діяти від одного до трьох років.
Фото: aquatek-filips.livejournal.com
Що далі? Коли запровадять заборону?
В указі президента зазначено, що він набуває чинності в день його опублікування. В Україні немає налагодженого механізму блокування сайтів, тому скільки часу знадобиться провайдерам на його реалізацію – невідомо. Секретар РНБО Олександр Турчинов закликав "не чекати листа СБУ", а почати блокувати сайти вже сьогодні.
Самі провайдери оцінюють терміни по-різному. Наприклад, компанія "Укртелеком" повідомила, що процес "досить складний і вимагає певного часу". За словами директора з корпоративних комунікацій "Укртелекому" Михайла Шуранова, роботи з блокування російських сайтів займуть від декількох днів до тижня.
Водночас співвласник "Тріолану" Володимир Сидоренко заявив "Економічній правді", що зараз провайдер не аналізує інтернет-трафіку користувачів, тому з виконанням указу можуть виникнути проблеми. "Це як труба: що там відбувається, ми не знаємо. Як тепер виявляти, що блокувати, а що не блокувати?", – сказав він.
Представник одного з інтернет-провайдерів розповів порталу 057.ua, що в Росії такими питаннями займається Роскомнагляд, а в Україні аналогів немає. "У нашій країні також хотіли запровадити таку схему блокування. Поправка входила до пакету законів від 16 січня 2014 року. Але цей пакет був визнаний неконституційним", – додав він.
Із запровадженням заборони можуть виникнути не тільки технічні, але й юридичні проблеми. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига в коментарі УНІАН зазначив, що за українським законодавством блокувати інтернет-ресурси можна тільки за рішенням суду.
У рішенні РНБО йдеться, що інтернет-провайдерам "заборонено надавати послуги з доступу" до певних сайтів. Однак закон України про Раду національної безпеки і оборони свідчить, що рішення РНБО обов'язкові до виконання органами виконавчої влади (стаття 10). Приватні компанії до органів виконавчої влади не належать.
Турчинов закликав не чекати листа від СБУ. Фото: Олександр Турчинов / Facebook
Як обійти блокування?
Існує безліч способів, що дають змогу отримати доступ до заблокованих у країні інтернет-ресурсів. Найбільш популярні з них:
- VPN-сервіси. Вони дають змогу "підмінити" своє місцерозташування. У деяких браузерах (наприклад, Opera) є вбудований VPN, для інших (Chrome, Firefox) створені відповідні плагіни.
- Система Tor. Вона дає змогу встановити анонімне з'єднання завдяки розподіленій мережі серверів. Браузер Tor підходить для операційних систем Windows, Mac OS X і Linux.
- Проксі. Використання проксі-сервера з іншої країни дасть змогу відвідувати "Яндекс", "ВКонтакте" та інші заблоковані ресурси так, наче користувач перебуває за межами України. Проксі-сервер стає посередником між комп'ютером користувача й інтернет-сайтом.
- Мобільні додатки. За бажання відвідувати заборонені сайти можна не лише з комп'ютера, але з телефону. У цьому допоможуть програми Orfox, Onion Browser, UC Browser та інші.
Існують програми та сервіси, що дають змогу зберігати анонімність в інтернеті. Фото: pexels.com
Як компанії відреагували на заборону?
Український офіс "ВКонтакте" опублікував заяву, в якій підкреслив, що ресурс щомісяця відвідують 16 мільйонів українців. "Ми завжди обходили політику стороною. Вважаємо, що інтернет не має кордонів. Ми захищали і будемо захищати інтереси наших користувачів і партнерів", – ідеться в повідомленні.
Прес-служба "Яндекса" зазначила, що компанія працює відповідно до законодавства України. "На жаль, рішення про санкції стосується не лише нас. Це санкції проти 11 мільйонів українських користувачів, які щомісяця вибирають наші сервіси, і проти тисяч українських організацій, які використовують наші технології і сервіси для розвитку своїх бізнесів", – вважають в "Яндексі".
У Mail.Ru Group (володіє "Одноклассниками" і "ВКонтакте") рішення Києва назвали "політично мотивованим". Компанія пообіцяла продовжувати надання сервісів користувачам у всіх країнах, а прибуток від українського бізнесу назвала незначним, тому коригувати свої фінансові плани Mail.Ru Group не буде.
Компанія "Еврософтпром", що займається розповсюдженням продукції "1С" в Україні, у коментарі "КП в Украине" зазначила, що українці, як і раніше, зможуть купувати програмне забезпечення "1С" у компаній-франчайзерів, які не потрапили до санкційних списків. "Щодо підтримки вже наявних клієнтів, то ми зробимо все можливе, щоб оновлення виходили вчасно", – повідомили в "Еврософтпроме".
Перспективи програм "1С" в Україні поки неясні. Фото: 1c.ru
А що кажуть в Україні та за кордоном?
Міністерство інформаційної політики України повідомило, що не пропонувало заборонити зазначені ресурси, однак рішення РНБО в Міністерстві підтримують, оскільки російські соцмережі "використовують російські спецслужби як інструмент гібридної війни".
Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк зазначив, що МВС розробляє нові законопроекти та поправки до законодавства, які впровадять відповідальність за невиконання рішення РНБО.
Всесвітня організація "Репортери без кордонів" заборону російських соціальних мереж засудила, назвавши це "атакою на свободу слова та свободу інформації". "Інформаційна війна оголошена російською стороною в односторонньому порядку. Але не треба вплутуватися в неї. Тому що інформаційні війни – це зло", – сказав керівник німецького департаменту "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір у коментарі "Німецькій хвилі".
Спікер МЗС РФ Марія Захарова у відповідь на запит видання "Коммерсантъ" заявила, що "київський режим використовує всілякі силові методи впливу на своїх громадян: від заборони музики та літератури до військової агресії проти свого народу".
Голова ради асоціації "Телекомунікаційна палата України" Тетяна Попова зазначила в коментарі "Медузі", що будь-яке блокування можна обійти.
"Теоретично, оскільки в указі написані URL, блокування можливе. Але його досить легко обходять користувачі. Практично будь-яке блокування можна обійти — і досвід Росії тому чудове підтвердження. Звичайно, якась частина населення не має такої можливості — просто не вистачає навичок роботи з комп'ютером. Але за моїми оцінками, це невелика частина населення", – сказала Попова.
Російський опозиціонер Костянтин Боровой зазначив, що завдяки російським соцмережам ФСБ РФ могла контролювати листування українських користувачів.
"Це не обмеження свободи слова, а інструмент ведення війни. Ґрунтуючись на принципах свободи повітряного простору, Росія з тим самим успіхом могла вимагати від України забезпечити вільний проліт своїх балістичних ракет. Україна, нарешті, зрозуміла, що треба захищатися, і це дуже добре", – сказав він виданню "ГОРДОН".
