+5 Київ
Без змін до законодавства рішення, ухвалені під час заочного досудового розслідування і судового процесу в Україні, можуть скасувати. Про це в ефірі "Радіо Свобода" 9 лютого заявив начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України Сергій Горбатюк, коментуючи заочне розслідування щодо екс-президента України Віктора Януковича у справі про розстріли на Євромайдані.
"Заочна процедура, яка регулюється Кримінальним процесуальним кодексом, викликає велику кількість нарікань із точки зору відповідності міжнародним конвенціям і практиці Європейського суду. На практиці це може означати, що навіть пройшовши цю процедуру, можна однозначно отримати скасування вироку міжнародним судом. Необхідно вносити зміни в закон. Але вони чомусь не вносяться", – заявив Горбатюк.
За його словами, потрібно прибрати із законодавства "ознаки вибірковості".
"Треба прибрати ознаки вибірковості, яка полягає в тому, що закон діяв спочатку рік – із 2016-го до 2017-го, а тепер діє до моменту опублікування оголошення директором Держбюро розслідувань у газеті "Урядовий кур'єр" про початок діяльності ДБР – закон прив'язується до того, коли чиновник захоче опублікувати оголошення в газеті. Це вказує, що закон діє стосовно виключно певного кола осіб, які на сьогодні можуть притягатися", – сказав посадовець.
Він додав, що українські вищі держслужбовці неодноразово заявляли в інтерв'ю, що процедуру заочного засудження потрібно застосовувати до конкретних осіб.
"Це є великим мінусом. Іноді складається враження, що, певно, комусь вигідно, щоб були сумніви в легітимності цих процесів, щоб ті, хто під ними перебуває, у наступному отримували шанс чисто з процедурних питань скасувати вироки у справах – у ситуації, коли матимемо вирок, а тоді з'являється особа, яка має право на оскарження вироку в апеляційному порядку. Міжнародні конвенції надають право підозрюваному, який не знав про процес або з об’єктивних причин не міг прийняти участь, на розгляд справи із самого початку", – заявив Горбатюк.
Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади. Під час протестів мітингувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки).
Ескалація конфлікту сталася після того, як 16 січня 2014 року було ухвалено закони, які називають "диктаторськими". 19 січня 2014 року між протестувальниками з Майдану і міліцією почалися сутички. За словами екс-генпрокурора Віталія Яреми, лише з 18-го до 20 лютого було вбито 77 протестувальників, приблизно 700 осіб дістало поранення.
У виконанні розстрілів обвинувачують бійців роти спецпризначення "Беркут". В організації злочину – Януковича, Захарченка і Ратушняка.
Більшість підозрюваних беркутівців і посадовців переховується в Російській Федерації й анексованому нею Криму. У справах, які веде департамент спецрозслідувань ГПУ, оголошено в розшук 91 особу.
7 лютого Печерський районний суд міста Києва дозволив заочно розслідувати причетність колишнього президента України Віктора Януковича до вбивств активістів Майдану 18–20 лютого 2014 року.
Заочно Януковича вже судять у справі про держзраду.
