+9 Київ
Чого вимагала Україна?
У своєму позові Україна обвинувачувала РФ у порушенні двох конвенцій: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (підтримка бойовиків на Донбасі) і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (утиск українців і кримських татар в окупованому Криму).
Щодо першого пункту Україна вимагала таких тимчасових заходів:
- зобов'язати Росію контролювати свої кордони й не допускати постачання озброєння до України;
- зобов'язати Росію припинити постачання зброї, транспортних засобів, обладнання, персоналу та фінансів терористичним групам на сході України, зокрема організаціям "ДНР", "ЛНР" і "Харківські партизани";
- зобов'язати Росію вжити всіх можливих заходів, щоб групи на сході України, які отримали від РФ гроші, зброю, транспортні засоби тощо, не використовували їх для терору проти мирного населення в Україні.
Щодо другого пункту Київ вимагав, щоб Москва:
- утрималася від будь-яких актів расової дискримінації в Криму;
- припинила політичне й культурне переслідування кримських татар;
- призупинила указ про заборону Меджлісу;
- ужила всіх необхідних заходів для припинення зникнення кримських татар й оперативно розслідувала відомі випадки зникнень;
- припинила політичне й культурне переслідування українців у Криму й дозволила отримувати освіту українською мовою.
Суд ООН не виноситиме щодо Криму жодних рішень, що не стосуються питання про дискримінацію кримських татар і українців. Фото: unmultimedia.org
Юрисдикція суду
Перед тим, як розглядати позов, суд мав визначити, чи стосується ця справа його юрисдикції. Судді дійшли позитивного рішення, оскільки обидві країни підписали вищенаведені конвенції й не змогли домовитися одна з одною без судового розгляду.
Суд ООН підкреслив, що він "обмежений у масштабі". Події на сході України розглядаються тільки в межах Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, а події в Криму – тільки в розрізі порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, як зазначила у позові Україна.
У рішенні окремо йдеться, що у справі про Крим суд не уповноважений ухвалювати жодних рішень, окрім тих, які стосуються расової дискримінації.
Фінансування тероризму
Суд зазначив, що тимчасові заходи можуть застосовуватися лише у тому разі, якщо зазначені порушення Україною "як мінімум правдоподібні". Стаття конвенції свідчить, що держава на вимогу іншої країни зобов'язана припинити збір коштів, якщо їх згодом використовують для проведення терактів. Водночас державі має бути відомо, що її гроші підуть саме на теракти.
Гаазький суд дійшов висновку, що зазначені в позові України дії призвели до загибелі великої кількості людей, але спершу потрібно з'ясувати, чи знала Росія про те, що вона фінансує тероризм, та чи був у неї такий намір. Суд уважає, що на цьому етапі Київ не надав достатніх доказів, тому підстав для запровадження тимчасових заходів щодо РФ немає.
Суд у Гаазі дійшов висновку, що кримські татари й етнічні українці в Криму можуть зазнати непоправної шкоди до винесення остаточного вердикту. Фото: unmultimedia.org
Расова дискримінація в Криму
У питанні Криму суд дійшов наступного висновку: надані сторонами докази свідчать, що "деякі з дій, на які скаржиться Україна", є досить правдоподібними. Мова йде про заборону Меджлісу й обмеження права на освіту для етнічних українців.
Суд у Гаазі взяв до уваги доповідь про ситуацію з правами людини в Україні, підготовану Управлінням верховного комісара ООН з прав людини у 2016 році. У цьому звіті йдеться, що заборона Меджлісу не дає змоги кримським татарам обирати свої представницькі інститути. Після заборони Меджлісу на півострові не залишилося жодної недержавної організації кримських татар, яка може вважатися такою ж репрезентативною й легітимною, як Меджліс.
Аналізуючи ситуацію з освітою у Криму, суд узяв до відома звіт місії ОБСЄ з оцінки становища в області прав людини в Криму за липень 2015 року. У ньому йдеться, що освіта українською мовою в Криму під загрозою через тиск на керівництво шкіл, учителів і дітей, яких змушують припинити навчання українською мовою та українській мові загалом. Доповідь верховного комісара ООН від серпня–листопада 2016 року підтверджує, що в Криму та Севастополі зафіксовано "безперервний занепад української мови в навчанні".
Суд нагадав, що має бути зв'язок між запитуваними Україною заходами й порушуваними Росією правами. Тимчасові заходи застосовують лише в тому разі, якщо до ухвалення остаточного вердикту постраждалій стороні може бути завдано непоправної шкоди. Такого збитку дійсно можуть зазнати кримські татари й етнічні українці в Криму, вважає суд ООН.
Голова суду Ронні Абраам оголошував рішення й проголосував "за". Фото: unmultimedia.org
Рішення суду
Суд вирішив, що є достатньо підстав для запровадження тимчасових заходів проти РФ через порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Він нагадав Росії про її зобов'язання в межах цієї конвенції та підкреслив, що до ухвалення остаточного рішення РФ повинна "утриматися від збереження або впровадження обмежень щодо кримських татар".
Згідно з рішенням суду ООН, Росія повинна забезпечити кримським татарам можливість мати свої представницькі установи, зокрема Меджліс. Москва також має забезпечити доступність освіти українською мовою в Криму.
Запроваджувати тимчасові заходи проти Росії за фінансування тероризму суд не став. Він нагадав обом сторонам, що вони повинні повністю виконувати Мінські угоди, схвалені Радбезом ООН. Повна реалізація Комплексу заходів з виконання Мінських угод має привести до мирного врегулювання конфлікту у східних областях України.
Рішення про скасування заборони Меджлісу підтримали 13 суддів, зокрема голова та віце-голова суду. Проти проголосували троє: словак Петер Томка, китаянка Сюе Ханьцін і росіянин Леонід Скотников (суддя ad hoc).
Росію також зобов'язали забезпечити доступність освіти українською мовою (одноголосно). Крім того, тепер обидві сторони повинні утриматися від будь-яких дій, які можуть загострити суперечку або утруднити її рішення в суді ООН (одноголосно).
За словами заступника голови МЗС України Олени Зеркаль, календар розгляду справи буде визначений у травні. Фото: ЕРА
Що буде далі?
Наступна стадія – це розгляд справи по суті. Календар засідань Міжнародний суд ООН визначить у травні, про це сьогодні повідомила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. Рішення суду про тимчасові заходи вона назвала "дуже позитивним".
За словами міністра юстиції України Павла Петренка, розгляд справи у суді ООН може зайняти п'ять–сім років.
Служба "BBC Україна" писала, що навіть у разі позитивного для України вердикту Росія може відмовитися його виконувати: механізму, який забезпечив би обов'язкове виконання рішення суду ООН, не існує.
Стаття 94 Статуту ООН свідчить про те, що якщо одна зі сторін не виконує рішення суду, інша сторона може звернутися до Ради Безпеки ООН, який має право вжити заходів для приведення рішення у виконання. Однак Росія є постійним членом Радбезу ООН і має право вето.
Такі приклади в історії вже були. У 1986 році суд визнав, що США порушили суверенітет Нікарагуа й повинні відшкодувати республіці весь збиток, проте США цього рішення не виконали й вийшли з юрисдикції Міжнародного суду ООН.
З 1982-го до 1986 року США шість разів накладали вето на резолюції Радбезу, що закликали негайно виконати рішення Міжнародного суду ООН.
Політолог Андрій Золотарьов у коментарі "Страна.uа" зазначив, що після сьогоднішнього рішення Кремль сам може звернутися до Радбезу ООН, щоб зобов'язати Київ виконувати Мінські угоди та їхню політичну частину на підставі рішення Міжнародного суду ООН.
Колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко вважає, що відмова Росії від виконання рішень суду може стати підставою для нових санкцій.
"Росія давно стала на шлях порушення міжнародного правопорядку, що викликає неприйняття у світі. Росія покладається не на силу права, а право сили. Якщо РФ не буде виконувати рішення суду, це послугує додатковою підставою для посилення міжнародних санкцій", – переконаний Василенко.
