СЕРГІЙ ПАРХОМЕНКО

Російський журналіст і радіоведучий, голова правління Фонду вшанування пам'яті жертв політичних репресій "Последний адрес".

Всі матеріали автора

Коли відкривали знак "Останньої адреси", 84-річна дочка людини, чиє ім'я було на табличці, розповіла, чому залишилася живою

13 вересня 2017, 11:20

Этот материал также можно прочитать на русском

У 1938 році доньку жертви сталінських репресій не відправили в спеціальний дитбудинок для дітей ворогів народу, а віддали на виховання бабусі, тому що шукали родича, який сплатить ортопедичні черевики, пошиті дитині під замовлення. Цю історію у своєму блозі розповів російський журналіст Сергій Пархоменко.

Щось не можу забути. І жодні вибори з голови цього не вибивають.

Учора, коли відкривали один зі знаків "Останньої адреси", 84-річна дочка людини, чиє ім'я було на табличці, розповіла, чому вона залишилася живою і чому не потрапила в спеціальний дитбудинок для дітей ворогів народу, а була віддана на виховання бабусі.

Коли її батька і матір заарештували "за участь у троцькістській змові" в один день улітку 1938-го, їй було п'ять років. Через два дні після арешту в приймальню НКВС несподівано з'явилася людина і принесла квитанцію на пошиття під замовлення пари ортопедичних черевичок для дівчинки (у неї були якісь проблеми з розвитком ніг).

Людина наполегливо цікавилася, хто тепер заплатить майстерні за замовлення. І вона так наполягала, що стали шукати через довідкову, чи не залишився хтось із сім'ї. Знайшли бабусю. І надали їй квитанцію.

Бабуся погодилася заплатити за черевички. І запитала, чи можна тоді вже віддати їй не тільки черевички, але й дитину.

"Забирайте", – відповів дізнавач НКВС.

Джерело: Serguei Parkhomenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.

СРСР репресії Сергій Пархоменко НКВС

Матеріали за темою