+7 Київ
Альбац, Аншакову, Бароновій, Боровому, Бородіній, Гальперовичу, Колеснікову, Кондаурову, Коху, Крашеніннікову, Курносовій, Митюшкіній, Морозову, Нємцовій, Рогову, Рикліну, Слонім, Соніну, Тірмасте, Черкасову, Шеліну, Шнейдеру, Шульман
Протягом останніх кількох днів ви, шановні колеги, взяли участь у суспільній дискусії, присвяченій плутаним показанням Іллі Яшина щодо обставин убивства Бориса Нємцова. Додаткову увагу до цієї суспільної дискусії привернула низка запитань, публічно поставлених, зокрема автором цих рядків, а також багатьма громадянами, які бажають розібратися як у самому злочині, так і в характері персоналій, які виступають у справі про вбивство як свідки.
Однак ваша участь у зазначеній суспільній дискусії звелася поки (прошу вибачити, якщо помиляюся) переважно або виключно до обговорення за моєю спиною моєї скромної персони, мого душевного здоров'я, колишніх і нинішніх місць моєї роботи, моїх поглядів на широке коло питань – від діяльності Єгора Гайдара до глобального потепління, проплаченості поставлених мною запитань Рамзаном Кадировим і ФСБ, впливу на мене невідомих мені "чеченських юристів" та інших таких тем, що захопили вашу уяву.
Розуміючи, що ці теми вас більше хвилюють, ніж обставини вбивства Бориса Нємцова, а також показання Яшина щодо цього убивства, хотів би запропонувати вам усе ж повернутися саме до цієї теми, що становить для багатьох російських громадян, зокрема й для мене, набагато більший інтерес. Був би вдячний, якби ви могли максимально відкрито та публічно – не тільки мені, але у усім зацікавленим громадянам – відповісти на наступні три запитання.
1. 7 березня 2017 року (а також пізніше) Яшин зізнався, що автором брехливої версії про стрілянину по Борису Нємцову з відкритого вікна зупиненого автомобіля була не Анна Дурицька (причому не у стані афекту, не на місці злочину, не з "клубком у горлі", а майже через добу після вбивства в комфортній студії телестанції "Дождь"). Два з гаком роки потому Яшин зізнався, що авторами цієї брехливої версії були: "оперативник", "співробітники МВС, сто разів уже це уточнював", "співробітник СК". Таким чином, після того, як, за його власними словами, він заспокоював "повислу на його плечах в істериці" Анну Дурицьку, тобто найближчу людину для Нємцова в останній день його життя, Яшин її тут же публічно оббрехав. І цей наклеп залишався недоторканим протягом щонайменше двох років – доки йому не довелося відповідати на публічно поставлені автором цих рядків запитання. Незважаючи на це викриття, мені (можливо, на відміну від вас) не доводилося чути про вибачення Яшина – ні перед обмовленою ним Дурицькою, ні перед російськими громадянами.
У зв'язку з цим, шановні колеги, не могли би ви вказати ваші статті, коментарі, репліки, в яких ви вже висловили своє ставлення до наклепу Яшина і до здійсненого ним зливу в ЗМІ дезінформації силовиків від імені Дурицької, вельми дорогої людини для загиблого Бориса Нємцова? Наведіть, будь ласка, приклади того, як ви обурилися діями Яшина, засудили його, вимагали вибачень, здивувалися, не здивувалися, підтримали тощо. Якщо таких публікацій, коментарів, реплік у вас ще не було, а замість цього ви присвятили ваші сили обговоренню так званої неадекватності автора цих рядків, який ставить Яшину "неправильні запитання", то це означає, що ви де-факто не засуджуєте, а підтримуєте наклепника та дезінформатора. У цьому разі ви можете не відповідати на це моє запитання, ваше мовчання буде найбільш красномовною відповіддю на нього.
2. Згідно з численними твердженнями Яшина, зокрема згідно з його свідченнями, наданими під час 22-го засідання Московського окружного військового суду 30 листопада 2016 року, він дізнався про напад на Бориса Нємцова з дзвінка Ольги Шоріної: "Мені подзвонила Ольга Шоріна, прес-секретар ПАРНАС. Я був у кафе Artefaq, вона мені зателефонувала та сказала, що Нємцова вбили на Великому мосту. Кафе Artefaq у лютому 2015 року було розташоване за адресою: вулиця Велика Дмитрівка, буд. 32, корп. 1.
Ольга Шоріна справді зателефонувала Яшину опівночі або незадовго до півночі з 27 на 28 лютого 2015 року.
Того самого дня, 30 листопада 2016 року (тобто не в ніч убивства, а через півтора року після злочину), на тому самому місці (у залі засідань Московського окружного військового суду) і, отже, абсолютно не в стані афекту Яшин заявив також: "Приїхав на Великий Кам'яний, і тільки потім на Великий Москворецький, але це було швидко. Незадовго до півночі я був там. Побачив тіло Бориса".
У зв'язку з цим, шановні колеги, запропонуйте, будь ласка, яку-небудь логічно несуперечливу версію описуваних подій, згідно з якою Яшин, який перебував за адресою: Велика Дмитрівка, 32, корп. 1 й отримав дзвінок від Шоріної опівночі або незадовго до півночі, опинився на Великому Москворецькому мосту незадовго до півночі (можливі варіанти: вертоліт, килим-літак, телепортація, інші подібні версії).
І скажіть, будь ласка, якому Яшину особисто вірите ви і рекомендуєте вірити російським громадянам – тому, який дізнався про загибель Нємцова із дзвінка Шоріної опівночі, чи того, який опинився після цього на Великому Москворецькому мосту незадовго до півночі?
Ще раз нагадаю, що всі наведені вище заяви були зроблені Яшиним не в ніч убивства, а через півтора року після нього; не на Великому Москворецькому мосту, а в залі засідання Московського окружного військового суду; не в стані афекту, а при розумі й у добрій пам'яті, причому під присягою.
Відсутність відповідей на друге запитання (так само, як і мовчання на це саме запитання Яшина, яке затягнулося вже на два тижні), а також продовження обговорення вами моєї "особистої справи", особистого здоров'я і подібних тем буде вельми красномовним індикатором не тільки для мене, але і для всіх зацікавлених громадян.
У тому разі, якщо незабаром Яшин учергове поміняє свої показання та змушений буде визнати, що на місці злочину він опинився не "незадовго до півночі", а о 00.20 – 00.25, що Дурицьку на мосту не бачив і з нею не спілкувався, а всю історію про повислу на його плечах подругу Нємцова він вигадав, то це стане, очевидно, ще одним підтвердженням для вас, що проблема, звичайно ж, не в наклепі і не у кривосвідченнях Яшина, і не в його активній участі в поширенні дезінформації силовиків, а просто в тому, що "нездорові люди ставлять Яшину неправильні запитання"? Чи не так?
3. За життя Борис Нємцов неодноразово (востаннє – незадовго до вбивства, 10 лютого 2015 року) говорив: "Боюся, що Путін мене вб'є", а також: "Якщо з одним із лідерів опозиції щось трапиться, то, значить, Путін це й організував". Й у ніч убивства на Великому Москворецькому мосту, і в наступних заявах Яшин говорив і далі говорить (тільки для ЗМІ) про можливу причетність Путіна до вбивства Бориса Нємцова. Тобто Яшин добре знав і знає, про що думав і що говорив Нємцов. Але, виступаючи як свідок на засіданні Московського окружного військового суду, Яшин не сказав жодного слова про цю позицію Нємцова. Навпаки, його свідчення (те, що суд приймає як документ) стали зрадою Нємцова, якого він називав другом, і виявилися прямо спрямовані на захист Путіна: "Усерйоз Нємцов побоювався тільки однієї людини – Рамзана Кадирова, – говорить Яшин. – Він розумів, що він створює проблеми ярославським політикам, що створює проблеми опонентам у Москві, але всерйоз загрози він відчував від Кадирова".
Як ви думаєте, шановні колеги, під час засідання суду Яшин "забув" про слова Бориса Нємцова про Путіна тому, що перебував у стані афекту? Або ж він, як звичайно, транслював позицію, підказану йому "оперативниками", "співробітниками МВС", "слідчими СК"?
Утім, відсутність ваших відповідей і на це запитання також буде цілком зрозумілою.
Наостанок не можу не втриматися від, вибачте, здається, зовсім риторичного запитання: чим, скажіть, ваші нападки на людей, які ставлять правильні запитання щодо суспільно значущих питань, і ваш захист наклепника, лжесвідка, зрадника, особи, яка неодноразово поширювала дезінформацію силовиків, відрізняються від практики путіністів і нашистів?
Джерело: aillarionov / LiveJournal
