Украинка вошла в топ-10 лучших фотографов по версии Adobe

23-летняя украинка Ирина Громоцкая попала в десятку лучших фотографов рейтинга Adobe Rising Stars of Photography ("Восходящих звезд фотографии") за 2018 год. Об этом сообщается на сайте компании Adobe 8 августа.

Громоцкая родилась во Львове в семье ученых. Она начала заниматься фотографией в 20 лет и научилась работать с DSLR-камерой с помощью YouTube-уроков и интервью с фотожурналистами.

В своих фотопроектах Громоцкая освещает тему прав женщин: как они живут, их ежедневную борьбу, а также радостные моменты жизни.

Кроме украинки, в рейтинг попали четверо американцев – Сара Блеснер (26 лет), Еза Чанг (27 лет), Дэвид Леонг (26 лет) и Грейс Чен (28 лет), гражданка Южной Африки Габриэлла Ачадинья (26 лет), гражданин Германии Санни Герцингер и уроженка Ефиопии Мекдела Маскаль (27 лет). Самой взрослой участницей рейтинга стала 50-летняя гражданка Дании Метте Лампков, самым молодым – 16-летний индонезиец Майкл Теодрик.

В компании добавили, что фотографии победителей появятся в официальном Instagram-блоге Lightroom в ближайшие недели.

"Нет ничего лучше, чем получить возможность продемонстрировать работу, которой вы увлечены", – прокомментировала Громоцкая в Іnstagram свое участие в конкурсе.  

I’m super honored and more than grateful to be featured in this years #AdobeRisingStars Project of @Lightroom. There’s nothing better than getting the chance to showcase the work you’re passionate about * More info on this year participants (i.e. photographers I admire) in bio.

Публикация от Irynka Hromotska (@hromotska) 6 Авг 2018 в 1:58 PDT

В ее профиле много фотографий женщин разной национальности.  

Я непевно ступаю вниз по вузенькій стежині на хребті гори. Спуск дуже крутий, де-не-де навіть провішані драбини. Навколо - туман, всюди болото, мені холодно в пальці на ногах, а важкий рюкзак ніби вчавлює мене у кожен наступний крок. Вчора, цією ж дорогою ми піднімались угору. Шматок у 4 км ми долали більше 4 годин. Десь звіддаля до нас починають долітати веселі жіночі голоси і сміх – з туману одна за другою виходять дрібненькі худорляві жіночки (які схожі мені на тендітних пташок) у красивих кольорових хустках та масивних сережках. На ногах- гумові капці на босу ногу, за спиною у кожної – по білому будівельному мішку. Вони нас ще не бачать. Мішки до їхніх спин прикріплені мотузкою, яка фіксується на лобі, тому і йдуть вони, хоч і сміючить, але низько опустивши голови. - Сіньчау! – кажу їм я, з болем помічаючи, шо на кожному з мішків напис- 50кг. - Ууууу….Сіньчау-сіньчау! – поглядають на мене жіночки з-підлоба, обходячи. Я більше нічого не кажу їм, бо не знаю в’єтнамської. Та й якби знала – шо могла б їм сказати? Шо я дивлюсь на них і хочу плакати? Шо я їм співчуваю? Шо радію, шо моя мама/бабця/цьоця/подруга має інший вихід заробити грошей, ніж працювати отак? Тим, хто на мене оглядається – я намагаюсь посміхнутись своєю наймилішою, найдобрішою і найспівчутливішою посмішкою, якшо така у мене є, надіючись, шо це хоч якось їх підтримає. Совість не дозволяє просити про фото.Тому я йду далі, думаючи про те, шо мій рюкзак, який ще пару хвилин до того здавався важкою ношею - не важить і половини їхньої, а пальці мої не так вже і мерзнуть, бо і взута я не в гумові капці при температурі +10. По дорозі на гору Фансіпан, 3143м. 9.01.17 На фото: селянка, яку зустріла у місті гірському місті Сапа, недалеко від тої самої гори.

Публикация от Irynka Hromotska (@hromotska) 12 Янв 2017 в 7:05 PST

This is pretty much everyday look of Tibetan women. Their style didn't really change during last couple of decades. There's something so magical and deep about cherishing the traditions so hard. I met those ladies while walking around the Rongwo Temple in Qinghai. Although i really wanted to take a picture of them - I felt too shy to approach and ask for that. So i did the only thing i could - took a picture quietly from the back, not interrupting their praying. / Щоденний одяг тибеток. Їхній стиль не мінявся вже не одне десятиліття. Якась магія та глибина є в тому, як віддано вони цінують свої традиції. Я зустріла цих бабусь в монастирі Ронгвоу у провінції Цінхай. Мені таааак кортіло сфотографувати кожну зблизька, але, якщо чесно, я не насмілилась підійти. Тоді вони якраз обходили монастир, перебираючи в руках буддиські намистинки,бурмочучи молитви, тому я тихенько зробила фото, не порушуючи їхнього спокою. *

Публикация от Irynka Hromotska (@hromotska) 4 Ноя 2016 в 6:30 PDT

Ladies working on a field in Lombok island, Indonesia *

Публикация от Irynka Hromotska (@hromotska) 2 Июн 2018 в 10:40 PDT

Faith

Публикация от Irynka Hromotska (@hromotska) 18 Июл 2018 в 2:06 PDT